Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сходственные видеозаписи вы всегда сможете найти здесь

Ейзенія гордєєва Eisenia gordejef Michaelsen, 1899

Ейзенія гордєєва (Eisenia gordejef Michaelsen, 1899) Карта поширення Ейзенія гордєєва в Україні

Таксономічна належність: Клас — Малощетинкові черви (Oligochaeta), ряд — Дощовики (Lumbricomorpha).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Басейн р. Дону і частково Дніпра. Вид описано на території України, а саме на Великоанадольському лісовому масиві (нині Волноваський р-н Донецької обл.). Зареєстровано також у Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій та Житомирській обл.

Чисельність і причини її зміни: Точних даних щодо чисельності виду немає. Відмічався з невисокою щільністю.

Причини зміни чисельності: розорювання цілинних земель, забруднення отрутохімікатами та надмірним внесенням добрив, інші порушення нормальних умов природного середо вища, його господарське освоєння. Необхідна охорона природних біотопів.

Особливості біології та наукове значення: Байрачні та заплавні ліси; посіви кормових трав. Скупчення органічних решток (гній, солома, опале листя) та збагачений цими субстратами ґрунт; підстилка.

Морфологічні ознаки: Тіло видовжене, червоподібне. Довжина — 70–125 мм, ширина — 4,5–5,5 мм. Кількість сегментів — 99–210. Пігментація відсутня, зрідка ознаки пурпурової пігментації на кількох передніх сегментах. Головна лопать епілобічна. Щетинки дуже зближені попарно. Поясок — з 23-, 24 по 34-, 35 сегмент. Пубертатні валики — з 27-, 28 по 31 сегмент. Сім’яних міхурців 4 пари у 9–12 сегментах. Сім’яприймачів 2 пари.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Збереження біотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Вид є активним учасником розкладання органічних решток та ґрунтоутворення. В перспективі може бути джерелом одержання біологічно активних речовин.

Джерело: Малевич, 1954; Малевич, Качанова, Сапрыкина, 1954; Зражевский, 1957; Перель, 1979. Автор: О.М. Піндрус Фото: Р.С. Варговича