УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Морська голка товсторила Syngnathus variegatus Pallas, 1814

Морська голка товсторила (Syngnathus variegatus Pallas, 1814) Карта поширення Морська голка товсторила в Україні

Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Колючкоподібні (Gasterosteiformes), родина — Морські голки (Syngnathidae). Один з 32-х видів роду, один з 5-ти видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Прибережні води Середземного, Адріатичного, Егейського, Мармурового, Чорного морів. В Україні зустрічається переважно біля берегів Криму, відзначалася в Одеській, Тендрівській і Каркінітській затоках і в Керченській протоці.

Чисельність і причини її зміни: Невисока, ніколи не була численною. Майже зникла в рекреайційних зонах. Опріснення великих прибережних ділянок моря, забруднення води і надмірний вилов (використовується як сувенір).

Особливості біології та наукове значення: Морська риба прибережної мілководної зони. Живе серед або поблизу заростей підводної рослинності, серед скель і скупчеь каміння, вкритих водоростями, де тримається поодинці або по 2–3 особини на глибинах понад 2,5–3 м (до 15 м і більше) в придонних шарах або в товщі води. Уникає значного опріснення. Вперше розмножується, можливо, у 2–3 роки. Нерест в прибережній зоні серед рослинності з кінця квітня — початку травня до кінця серпня — початку вересня. У самок завдовжки 27,1–31,7 см з масою тіла 15–24 г плодючість складає 198–969 ікринок. Самець виношує нащадків у виводковій камері під хвостовим відділом, в яку приймає ікру від кількох самок, після чого стулки камери зростаються до сформування в ній і виходу назовні личинок. Живиться безхребетними тваринами заростей рослинності (ракоподібними, личинками комах і т. д.), а також ікрою і мальками риб та дрібною рибою.

Морфологічні ознаки: Тіло довге, низьке, з добре вираженими гранями. Обидві половини грудного поясу нерухомі, знизу зрощені між собою, під ними є непарна черевна платівка, а передній (верхній) край цих половин з добре вираженою виїмкою. Рило довге, масивне, високе. Найбільша довжина тіла 35–36 см, маса 30 г, тривалість життя невідома. Загальний фон забарвлення — від світло-бурого, сірого, майже мармурового до червонуватого або темно-бурого, черево сірувато- або молочно-біле. На спині і боках є неправильної форми темні плямки і крапки, а також поперечні бурі смуги, чергування яких разом із світлими проміжками надає забарвленню помітної смугастості. На спинному плавці три повздовжні сірувато-бурі смужки, на хвостовому поперечна темна смужка.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Заборона вилову, виявлення типових місць перебування і встановлення в них заповідного режиму. Заходи з охорони не здійснювалися.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Промислового значення не має. Об’єкт сувенірного лову.

Джерело: Виноградов, 1960; Световидов, 1964; Салехова и др., 1987; Пинчук, Ткаченко, 1996; Болтачев, 1999, 2003; Мовчан, 2000б; Каталог коллекций…, 2003; Замо- ров, 2005 (особисте повідомлення). Автор: Ю.В. Мовчан Малюнок: І.В. Маханьков

Можливо, вас зацікавлять ще такі тварини: