Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Хижі (Carnivora), родина — Куницеві (Mustelidae). Єдиний вид роду.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в Україні: Ареал охоплює Пд.-Сх. Європу, Малу, Передню, Середню Азію і деякі райони Китаю. В Україні перев’язки поширена на території Запорізької, Донецької та Луганської обл. Місця перебування. Основними біотопами перегузні являються відкриті безлісі простори у Степу, рідше — чагарники, долини річок та окраїни лісових масивів у Лісостепу.
Чисельність і причини її зміни: В Україні мешкає біля 100 особин. Причини змiни чисельностi.Трансформація цілинних степів в агроценози, а також повсюдне зникнення ховрахів та сліпаків — основних жертв хижака.
Особливості біології та наукове значення: Перев`язка є автохтоном степової та напівпустельної фауни. Для неї характерна сутінковонічна активність, що робить її малопомітною твариною. За будовою геному рід Vormella філогенетично тісно пов`язаний з родом куниць (Martes), і, в той же час, суттєво відособлений від нього. Найбільше значення у харчуванні хижака належить ховрахам, тушканчикам, хом’якам, сліпкам, мишам і норицям, хоча він також полюбяє баштанні культури, плоди шипшини, терну, глоду, винограду. Відомі випадки сумісних полювань перегузні разом з лисицею. Власних нір вона не будує, а використовує житла степових гризунів. Індивідуальна ділянка у тварини невелика і становить 10–30 га. Розмноження перев`язки мало досліджене. Для неї характерна латента фаза розвитку зародка. У квітні-травні спостерігається максимум (53–54%) породіль, які загалом трапляються з березня по листопад включно. Самиця народжує 2–14 малят вагою 3,2–4,7 г, хоча інтенсивність відтворення низька близько 8 ембріонів на 100 самиць. Ймовірно у вихованні нащадків приймають участь обоє батьків.
Морфологічні ознаки: Перев’язка схожа на лісового тхора, від якого відрізняється меншими розмірами (довжина тіла — 269–352 мм, маса — 370–715 г) та строкатим кольором хутра, що поєднує чорні, жовті, білі смуги і плями.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до І і ІІ видань ЧКУ (1980, 1994). Як вразливий вид включений до Червоного списку МСОП, і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції. Охороняється в Луганському державному (ділянки «Стрільцівський степ», «Провальський степ») та в Українському державному заповідниках (ділянка «Хомутовський степ»). Розмноження та розведення у неволі. Відомі випадки розведення у деяких зоопарках Європи.
Господарське та комерційне значення: Не має.
