Наукове значення: Аркто-альпійський гляціальний реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Індикатор змін природного середовища; пилок — палеоботанічний індикатор кліматичних змін у плейстоцені — ранньому голоцені (льодовикові та післяльодовикові часи).

Ареал виду та його поширення в Україні: Арктична и субарктична частини зх. Євразії, гори Зх., Середньої та Пд. Європи (ексклави на рівнині): Піренеї, Альпи, Апенніни та Балкани, Карпати. У Пн. Америці та Сх. Євразії цей видовий комплекс представлений окремими видами та підвидами. В Україні трапляється в Карпатах (масиви Свидовець та Чорногора). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисельні, невеликі за розміром, поодинокі, але завдяки сланкому стеблу мають велику щільність.

Причини зміни чисельності: Стенотопність виду, його диз’юнктивний ареал, кліматичні умови високогір’я.

Умови місцезростання: Кам’янисті схили, високогірні луки, скелі в субальпійському та альпійському поясах (1800–2000 м н. р. м.). Зростає на вапнякових та пісковикових скелях із вмістом карбонатів (угруповання кл. Loiseleurio-Vaccinietea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Вічнозелений напівкущик, 2–10 см заввишки, стебло сланке, розгалужене. Листки видовженояйцеподібні або довгасті, зверху шкірясті, блискучі, зісподу волохатоопушені, по краях надрізанозарубчасті. Квітки білі, поодинокі, діаметром до 3,5 см, пелюсток 8. Плодики горішкоподібні, 2,5–4 мм завдовжки, на верхівці переходять у видовжений (до 15-20 мм) пірчасто-волосистий залишок стовпчика маточки. Цвіте у липні. Плодоносить у серпні. Розмножується вегетативно та насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ та в Карпатському НПП. Заборонено заготівлю рослин, порушення умов місцезростання випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Малиновський, 1980; Нестерук, 2000; ЧКУ, 1996.