УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Синиця біла Parus cyanus Pallas, 1770

Синиця біла (Parus cyanus Pallas, 1770) Карта поширення Синиця біла в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Горобцеподібні (Passeriformes), родина — Синицеві (Paridae). Один з 7-ми видів роду у фауні України, один з 3-х або 7-ми підвидів політипного виду.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гніздовий ареал охоплює пд. лісової, лісостепову і частково степову смуги Сх. Європи, пд. р-ни Зх. та Сх. Сибіру, Памір, Тянь-Шань, Далекий Схід; в Україні гніздиться в середній течії Прип’яті та Стоходу.

Чисельність і причини її зміни: В Україні 5–8 гніздових пар. У 2001 р., біля с. Сваловичів гніздилися 3 пари, у 2002 р. — 3–4, у 2004 — 9, у 2005 — 7, у 2006 — 9–10; по 1 парі біля с. Малої Глуші — у 2001 р.; біля с. Омит — у 2004 р. У Росії, Білорусі, Україні у 1970–1990 рр. до 2,9 тис. пар. У 1990–2000 рр. популяція у Білорусі й Україні стабільна. Існують усі ризики, характерні для малих популяцій і тих, що знаходяться на межі ареалу; дуже вразливий через малу чисельність.

Особливості біології та наукове значення: Малочисельний гніздовий і кочовий вид. Заселяє ділянки вологих лісів і чагарники поблизу боліт. Гнізда в дуплах дерев, нішах старих будівель. Гніздиться у травні-червні. У кладці 10–12 яєць. Насиджування 13–14 діб. Гніздова біологія виду в Україні не достатньо вивчена. Раціон: дрібні комахи та павуки, взимку — ще й насіння рослин.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла — близько 14 см, маса птахів в межах 12,5–15,5 г. У дорослих голова біла; вуздечка, смуга на потилиці, і ті, які окреслюють щоки, синювато-чорні; спина, плечі, поперек сірі; на темно-синіх верхніх покривних перах крила біла смуга; надхвістя і низ білі; махові пера бурі з домішкою білого і синього кольорів; середня пара стернових пер синя, крайня пара — біла, інші — сині з білою кінцевою частиною; дзьоб і ноги сірі. У молодих білі частини оперення з сірим або бурим відтінком, темні — буруваті.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Захищений Бернською конвенцією (Додаток ІI). Згідно європейської природоохоронної значимості — категорія Non-SPEC, статус Безпечний (Secure). У Білорусі та Росії занесений у Червону книгу. В Україні охороняється в НПП «Прип’ять–Стохід». Потрібно детальніше вивчити біотопи, гніздування та місця зимівлі; розробити рекомендації з охорони виду; вивішувати дуплянки.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: За літературними даними, може займати штучні гніздівлі.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Dzieduszycki, 1880, 1895; Герхнер, 1928; Грабар, 1931; Dunajewski, 1938; Страутман, 1963; Никифо- ров, Яминский, Шкляров, 1989; Степанян, 1990; Рябицев, 2002; Шидловский, Полуда и др., 2002; Birds in Europe, 2004. Автор: І.В. Шидловський Малюнок: І.І.