УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Севрюга звичайна Acipenser stellatus Pallas, 1771

Севрюга звичайна (Acipenser stellatus Pallas, 1771) Карта поширення Севрюга звичайна в Україні

Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Осетроподібні (Acipenseriformes), родина — Осетрові (Acipenseridae). Один із 17-ти видів роду, один з 5-ти видів роду у фауні України. Утворює локальні стада в певних річкових басейнах.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Басейни Чорного, Азовського, Аральського і Каспійського морів. В Україні поширений біля пн. берегів Азовського моря, вздовж Кримського п-ва та у пн.-зх. частині Чорного моря.

Чисельність і причини її зміни: Незначна, з кінця ХХ ст. невпинно падає. Зараз у невеликій кількості заходить у Дунай, зрідка поодинці в Дніпровський і Дністровський лимани і фактично не заходить в Дністер, Пд. Буг, Дніпро і річки Пн. Приазов’я. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом, забрудненням води, надмірним виловом.

Особливості біології та наукове значення: Прохідна придонна риба, яка постійно живе в морі, а для розмноження двічі на рік заходить у річки: восени (з кінця вересня до кінця листопада) і навесні (з березня до кінця квітня — початку травня). Статеве дозрівання самців відбувається у віці 5–14, переважно в 9–12 років, самок — в 7–17, переважно в 11–14 років (при довжині тіла обох статей понад 95–100 см). Нерест з кінця квітня до середини червня при температурі води 8–15°С і вище, на глибоких ділянках корінного русла із швидкою течією та твердим, зазвичай піщано-гальковим чи кам’янистим ґрунтом. Плодючість може перевищувати 360 тис. ікринок. Ікра донна, клейка. Після закінчення розмноження плідники, а пізніше й молодь, скочуються в море на нагул. Мальки живляться переважно дрібними донними тваринами (червами, личинками комах, ракоподібними та ін.), дорослі споживають рибу, молюсків та крупних ракоподібних.

Морфологічні ознаки: Тіло видовжене, веретеноподібне, невисоке. Вусики короткі, не торочкуваті. Рило мечовидне, довге, його довжина складає понад 60% довжини голови. Найбільша довжина до 220 см, маса — до 80 кг, зазвичай ловляться особини завдовжки до 150 см масою 25–30 кг; тривалість життя близько 30 років. Верхня третина тіла темна, сірувато-блакитна або, майже чорна, боки білувато- або сріблястосірі, черево жовтувате чи молочно-біле.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Заборона вилову, нормалізація екологічного стану водойм та побудова рибоводних заводів. Занесена до списків МСОП, Бернської та Боннської конвенцій, CITES та до Європейського червоного списку.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Можливе. Біотехніка розведення випробувана на ріках Волзі, Доні, Кубані, Дніпрі.

Господарське та комерційне значення: Цінна промислова риба, чисельність якої в наших водах зараз впала до критичної межі.

Джерело: Виноградов, 1960; Световидов, 1964; Мовчан, 1966, 1988, 2000б, 2001, 2005; Салехова и др., 1987; The freshwater...,1989; Пинчук, Ткаченко, 1996; Болтачев, 1999, 2003; Каталог коллекций, 2003. Автор: Ю.В. Мовчан Малюнок: А.В. Білоусова А.І. Щетинин