Таксономічна належність: Родина Гіалектальні — Gyalectale.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Неморальний середньоєвропейський лишайник, чутливий до змін лісових екосистем.
Ареал виду та його поширення в Україні: Гори Середньої Європи (Трансільванські Альпи, Зх. Карпати (Білі Карпати, Велика Фатра, Бескиди), Сх. Карпати). Українські Карпати. Адм. регіон: Зк.
Чисельність та структура популяцій: Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла.
Причини зміни чисельності: Вирубування гірських лісів.
Умови місцезростання: В гірських лісах, близько 900–1300 м н. р. м.; на шорсткій корі переважно старих буків, у нижній частині стовбурів.
Загальна біоморфологічна характеристика: Слань тонка, зморшкувата, місцями горбкувата, де-не-де потріскана, білувата, світло-сірувата, іноді з легким жовтуватим відтінком. Перитеції у вигляді сланевих бородавочок, близько 0,3 мм у діаметрі, скупчені, почасти зливаються, безформні чи більш-менш кулясті, здебільшого приплюснуті, напівзанурені в слань, сіруваті до світло-буруватих, старі — білуваті, навколо отвору з темною чорнобурою плямою. Розмножується статевим шляхом (голкоподібними поперечно-багатоклітинними спорами).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському та Ужанському НПП та Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих гірських лісових масивів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.