УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Підуст волзький Chondrostoma variabile Jakovlev, 1870

Підуст волзький (Chondrostoma variabile Jakovlev, 1870) Карта поширення Підуст волзький в Україні

Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Коропоподібні (Cypriniformes), родина — Коропові (Cyprinidae). Один з 34-х видів роду, один з 2-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Бас. Дону, Волги, Уралу, Емби. В Україні зустрічається тільки в бас. Сів. Дінця (зх. межа ареалу).

Чисельність і причини її зміни: До середини XX ст. підуст був звичайною, місцями однією з основних промислових риб. Останні десятиріччя чисельність всюди різко скоротилася, на багатьох ділянках Сів. Дінця повністю зник. Зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів внаслідок гідротехнічного будівництва і техногенного забруднення води.

Особливості біології та наукове значення: Річкова реофільна риба. Зустрічається частіше на середніх і рідше нижніх ділянках великих річок, де дно вкрите піском, гравієм або виходами скельних порід. Тяжіє до швидкої течії корінних русел, але ділянок з дуже швидкою течією або стоячою водою уникає. Зрідка зустрічається в малих річках, старицях і водосховищах. Веде придонний спосіб життя, тримається невеликими зграями. Статевозрілими більша частина самців стає у віці 3 років, самок — у 4. Нерест починається наприкінці квітня — на початку травня, при температурі води 6-8°С, коли плідники заходять у пригирлові ділянки приток великих річок. У самців в період нересту голова вкривається роговими горбками. Плодючість до 9 тис. ікринок. Ікра велика, діаметром 1,6–2,4 мм. Нерестовища знаходяться на ділянках із швидкою течією, частіше вкритих гравієм, на глибині 2-4 м. Ікра клейка. Личинки після виходу з ікри бояться світла і ховаються під каміння. Дорослі особини живляться частіше перифітоном, зіскоблюючи з субстрату нарости рослинного і тваринного походження.

Морфологічні ознаки: Тіло валькувате, слабко сплюснуте з боків. Голова невелика, конічна. Рило видовжине, наприкінці тупе. Рот нижній, у вигляді поперечної щілини. Найбільша довжина тіла до 35 см, зазвичай 15-20 см, маса до 400 г, тривалість життя близько 8 років. Спина сіра, боки та черево світлі. Хвостовий та спинний плавці сірі, останній при основі іноді жовтуватий або рожевуватий. Грудні, черевні, анальний та нижня лопать хвостового плавця часто червонуваті.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Повна заборона вилову. В Україні раніше заходи охорони не здійснювалися.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Промислова риба, значення якої через різке падіння чисельності в наших водах утрачено.

Джерело: Смирнов, 1992; Денщик, 1994; Атлас, 2002; Ката- лог, 2003. Автор: В.А. Денщик Малюнок: І.В. Маханьков