Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Хижі (Carnivora), родина — Куницеві (Mustelidae). Один з 20-ти видів роду, один з 6-ти видів роду в фауні України.
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна Азія, Сибір, Далекий Схід та Пд.Сх. Європа. Поширений на всій території Україні, але в багатьох місцях зник.
Чисельність і причини її зміни: У 1970-х рр. в Україні мешкало біля 30 тис. особин. Найбільша щільність на цілині сягала 5, на вигонах — 3, на сіножатях — 1, на ланах — 0,05 особин на 1 тис. га. Раніше у Черкаській та Полтавській обл. — 12 особин на 1 тис. га, а зараз — 0,1. У Луганському заповіднику колись щільність сягала 80 особин на 1 тис. га, тепер <1; у Чорноморському заповіднику (1992–98 рр.) — 4–13 на 1 тис. га, зараз мешкає 12–15 тхорів, хоча у 1924 р. поряд — здобули ~ 1 тис.
Причини змiни чисельностi:
землеробське освоєння залишків цілини та
масове винищення ховрахів. Зараз найбільше тварин мешкає у Криму, де збереглися ділянки степу.
Особливості біології та наукове значення: Живиться ховрахами, хом`яками, мишами, норицями, тушканчиками, у деяких місцях — бабаками та пацюками. Полюбляє ягоди винограду, шовковиці, терну, пасльону, шипшини, різні фрукти; їсть жуків, коників, ящірок, змій, рибу, раків, амфібій, диких птахів та падло, робить запаси їжі. Мешкає переважно у норах своїх жертв. Може перекочовувати, долаючи за ніч 3–18 км. Статева зрілість у 8 місяців, парування: березень–травень, вагітність триває 37–38 днів, а кількість малят у виплоді становить 7–9 (1–12). Виводкова нора має кілька виходів та камери для зберігання корму. У ній щенята живуть до 2–2,5 місяців. Місця перебування: степи, перелоги, пасовища, рідше — орні землі, луки, лісові галявини
Морфологічні ознаки: Довжина тіла самців — 29,6–77, самиць —
26,1–51,5 см; маса, відповідно: 0,48–1,53 та 0,35–0,76 кг. Має високе пухнасте хутро, яке влітку набуває рудувато-жовтуватого, а взимку — білясто-вохряного забарвлення; на морді, коло носа і очей є чорно-бура маска.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Вид занесено до І і ІІ видань ЧКУ (1980, 1994), Червоного списку МСОП і ІІ додатку до Бернської конвенції. Охороняється на території державних заповідників («Асканія-Нова», Дунайський, Луганський, Український степовий,
Кримський, Чорноморський) національних парків (Азово-Сиваський, «Меотида») та інших об’єктів ПЗФ.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Добре розмножується, але в Україні не розводять.
Господарське та комерційне значення: Раніше був мисливським видом
