УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Нічниця Наттерера Myotis nattereri (Kuhl, 1817)

Нічниця Наттерера (Myotis nattereri (Kuhl, 1817)) Карта поширення Нічниця Наттерера в Україні

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 9-ти видів роду та один з 26-ти видів родини у фауні України. Представлений підвидом M. nattereri nattereri.

Природоохоронний статус виду: Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює зх. частину Палеарктики: від пн. Зх. Європи та Середземномор’я до Кавказу та Близького Сходу. Поширення виду у Європі пов’язане з лісовою рослинністю. В Україні є рідкісним і спорадично поширеним видом, загалом відомо не більше 50-ти літніх і зимових місцезнаходжень.

Чисельність і причини її зміни: Дуже низька. Загалом відомі реєстрації близько 170 особин. Причинами зниження чисельності є зменшення кількості дуплистих дерев, дефіцит підземель з певними мікрокліматичними характеристиками, зменшення площ заплавних лісів і «напіввідкритих» водойм.

Особливості біології та наукове значення: Є переважно лісовим видом, помешкання якого пов’язані з ділянками рідколісь листяних і мішаних лісів поблизу водойм, зустрічається також в урболандшафтах. В якості сховищ використовує дупла, горища та інші частини будівель, скельні тріщини, підземелля. Полює, літаючи вздовж узлісь, просік, над вкритою прибережно-водною рослинністю поверхнею водойм. Основу раціону складають двокрилі (Diptera), жуки (Coleoptera), може збирати безхребетних з поверхонь. Є осілим видом, зимує у підземеллях. Виводкові колонії розміщуються у дуплах або будівлях. Розмножується раз на рік, в червні народжується одне маля. Тривалість життя до 20 років. Разом з іншими лісовими видами кажанів має регуляторний вплив на стан популяцій комах-філофагів, які схильні до спалахів чисельності.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла — 42–52 мм, хвоста — 39–47 мм, передпліччя — 36–43 мм; розмах крил — 240–300 мм; маса тіла — 5–14 г. По краю міжстегнової перетинки є два ряди щетинистих війок.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид має охоронний статус згідно з додатками Бернської конвенції (1979, додаток II), Боннської конвенції (1985, ІІ), Директиви ЄС про природні помешкання і види (1992, IV), EUROBATS; Червоним списком МСОП (IUCN, 2009) — кат. LC. В ЧКУ (1994) мав охоронну категорію «рідкісний». Невідкладними заходами є надання охоронного статусу підземеллям — сховищам нічниць, дотримання вимог щодо залишення дуплястих дерев під час лісогосподарських робіт, розробка і реалізація Національного Плану дій щодо збереження виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Є досвід утримання в лабораторії Московського університету.

Господарське та комерційне значення: Не має.

Джерело: Абелєнцев, Попов, 1956; Лихотоп, Сологор, 1991; Крочко, 1994; Тищенко, 1999; Годлевська та ін., 2001; Башта, 2004; Влащенко, 2006; Башта, Потіш, 2007. Автор: В.М. Тищенко Фото: С.В. Газарян