УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Вухань звичайний Plecotus auritus (Linnaeus, 1758)

Вухань звичайний (Plecotus auritus (Linnaeus, 1758)) Карта поширення Вухань звичайний в Україні

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 8-ми видів роду, один з 2-х видів роду фауни в Україні.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений на більшій території Євразії, на Кавказі, у пн. Африці. В Україні поширений по всій території, окрім степових р-нів, ізольовано у Гірському Криму. Найбільш суцільним є ареал у Поліссі.

Чисельність і причини її зміни: Низька, в Україні відомо близько 100–200 знахідок, як літніх, так і зимових, які складають до 4% від обсягу колекцій кажанів, така ж частка виду у зимових скупченнях кажанів. Загальний розмір популяції — кілька десятків тисяч особин.

Причини зміни чисельності: знищення дуплистих дерев. У підземних сховищах несприятливим чинником є непокій.

Особливості біології та наукове значення: Типовим місцем оселення є мішані та шпилькові ліси, а також заплавні і байрачні ліси і лісопарки. Оселяється в дуплах дерев, у суворі зими зустрічається в підземеллях (часто у привхідних залах). Великих скупчень не утворює. Веде переважно усамітнений спосіб життя, влітку і восени формує материнські колонії чисельністю 15–30 особин. Осілий, здійснює лише локальні сезонні міграції. Восени нерідко відмічають у штучних гніздівлях. Політ маневрений; полює на дрібних нічних комах на просіках, узліссях і в садках, часто збирає поживу з субстрату (стовбури і гілки дерев). Статевої зрілості досягає на 2 рік життя, плодить раз на рік по 1 малечі. Природний регулятор чисельності комах та індикатор мало порушених лісових фауністичних угруповань.

Морфологічні ознаки: Загальні ознаки типові для роду: вуха великі (понад 30 мм), зрослі при основі, хутро спини світло-буре. Видові ознаки: над очима є великі (більші за око) бородавки; кінець морди позаду ніздрів роздутий; вільний палець крила довгий (6,2–7,2 мм); вершини траґусів світлі; черево з жовтим відтінком, пеніс вузький; передпліччя — 36–41 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: За останнім зведенням МСОП має категорію LC, EUROBATS, Бернська конвенція — ІІ додаток. Знаходиться під охороною в заповідниках усіх природних зон. Ефективна охорона може бути досягнута при створенні великих заповідних масивів у зоні мішаних лісів та охороні природних сховищ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Загалом вид нескладно утримувати в неволі, проте досвід розведення не відомий.

Господарське та комерційне значення: Не має.

Джерело: Полушина, 1998; Стрелков, 1988a, б; Загороднюк, 1999, 2001а; Жила та ін., 2001; Загороднюк, Год- левська, 2001; Kiefer et al., 2002; Zagorodniuk, Postawa, 2007. Автор: І.В. Загороднюк Фото: М.В. Дребет