УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Пилкохвіст український Poecilimon ukrainicus Bey-Bienko, 1951

Пилкохвіст український (Poecilimon ukrainicus Bey-Bienko, 1951) Карта поширення Пилкохвіст український в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Прямокрилі (Orthoptera), родина — Листові коники (Phaneropteridae).

Природоохоронний статус: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Реліктовий вид. Ареал диз’юнктивний, від Польщі та Молдови до зх. регіонів Росії. В Україні має вигляд смуг, що тягнуться височинними елементами рельєфу з 47º до 50º 30’ пн. ш. вздовж Пруту, Дністра, Пд. Бугу та Дніпра (Розточчя, Волинська, Подільська, Придніпровська, зх. відроги Середньоруської височини).

Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид (поодинокі екземпляри). Зникає внаслідок перевипасу вздовж лісових масивів, оранки впритул до лісосмуг, знищення чагарникових заростей на узліссях.

Особливості біології та наукове значення: Генерація однорічна. Зимують у фазі яйця. Личинки з’являються в травні, дорослі особини зустрічаються в червні–серпні. Яйця відкладають у поздовжні щілини на стеблах трав’янистих рослин, які вирізають за допомогою широкого яйцеклада з зубчатим краєм. Фітофаги. Мешкають у трав’янисточагарникових заростях та остепненій густій рослинності на узліссях та галявинах дібров і соснових лісів.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла (у самки — не враховуючи довжини яйцекладу) 13–18 мм. Зелені з бурими цятками, у самців на верхній стороні черевця темна поздовжня смуга. Вусики щетинкоподібні, довші за тіло, у самців — з чорними кільцями. Передньоспинка самки циліндрична, у самця — з ледь увігнутою верхньою стороною. Короткокрилі: надкрила з чорною поздовжньою смужкою, у самця ледь виступають з-під передньоспинки, у самки — приховані. Нижні поверхні задніх стегон гладенькі, без шипиків. Яйцеклад самки 6–6,5 мм, біля вершини сильно зазубрений, від основи зубців по нижньому краю прямий. Складка біля основи нижньої стулки яйцекладу невеличка та тупоконічна. Характерною ознакою цього виду є тонкі серпоподібні церки самців, сильно сплющені та розширені в дистальній третині, з великим гострим гачкоподібним шипом на вершині.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в заповідниках Лісостепової зони України. Рекомендується створювати у місцях перебування виду ентомологічні заказники.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Бей-Биенко, 1954, 1964 b; Гончаров, 1995; ЧКУ, 1994; Присный, 2004; Zhantiev, Korsunovskaya, 2005; Eades, Otte, 2008; власні спостереження Пушкаря. Автори: Т.І. Пушкар, В.М. Єрмоленко Фото: П. Наскрецкі

Можливо, вас зацікавлять ще такі тварини: