УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Роговиця роговикова (діходон роговиковий) Dichodon cerastioides ((L.) Rchb. (Cerastium cerastoides (L.) Britt.)

Роговиця роговикова (діходон роговиковий) (Dichodon cerastioides ((L.) Rchb. (Cerastium cerastoides (L.) Britt.)) Карта поширення Роговиця роговикова (діходон роговиковий) в Україні

Таксономічна належність: Родина Гвоздикові — Caryophyllaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Аркто-альпійський вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Циркумпулярний вид. Поширений в горах Європи, Сибіру, Монголії, Гімалаях, Пн. Америці та Гренландії, Індії, Середньої Азії, Ірану, Кавказу, Малої Азії. В Україні у високогір’ї Українських Карпат — на хребтах Чорногора (гг. Шпиці, Бребенескул), Свидовець (г. Близниця) та Мармароські гори (гг. Гропа, Піп Іван). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Відомий з небагатьох, невеликих за площею (іноді кілька десятків або сотні м2), переважно, ізольованих мікрооселищ, в яких зосереджено від кількох екземплярів до кількох десятків особин.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, пасовищне та рекреаційне навантаження, відсутність екотопів відповідного типу.

Умови місцезростання: Альпійський та субальпійський пояси на висотах 1630–2000 м н. р. м., переважно на вершинах хребтів та на пн. схилах. Вологі скелі та кам’янисті виступи, однак, частіше, в лощинах та депресіях пн. експозицій з тривалим заляганням снігу. Зростає на вологих середньокислих гумусних, часто кам’янистих неглибоких бурих гірських підзолистих ґрунтах на дрібноземі, іноді з домішкою рухляку. Характерний таксон союзу Salicion herbaceae. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Невелика багаторічна сланка трав’яна рослина, зі здерев’янілим внизу стеблом, формує невеликі дернинки. Квіткових стебел кілька, висхідних, вкорінених, лише вгорі однорядно залозисто опушених, 5–15 см завдовжки. Листки лінійно-ланцетні чи довгасті, сидячі, тупі, неопушені, 6–18 мм завдовжки. Квітки по 1-3 на кінцях стебел, з ланцетними, залозисто опушеними приквітками, 12–18 мм діаметром. Квітконіжки в кілька разів довші за чашечку. Чашолистики тупі, 4–5 мм завдовжки, з трьома жилками, по краю плівчасті. Листочки оцвітини білі, глибоко надрізані, майже вдвічі довші за чашолистики. Коробочка на відігнутій вниз ніжці. Цвіте у липні–серпні. Розмножується насінням і партикуляцією каудексу.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид внесений до «Переліку видів судинних рослин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області». Охороняється в Карпатському БЗ та Карпатському НПП. Необхідний моніторинг сучасного стану популяцій. Заборонено надмірне випасання та організація місць рекреації.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Екофлора України, 2002; Малиновський, 1980; Фло- ра УРСР, 1952; Чопик, 1976; Dostál, 1989; Kliment, Valachovič, 2007.