УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Тушканчик великий Allactaga jaculus (Pallas, 1788)

Тушканчик великий (Allactaga jaculus (Pallas, 1788)) Карта поширення Тушканчик великий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Тушканчикові (Dipodidae). Один з 10-ти видів роду; єдиний вид у фауні України, який представлений номінативним підвидом A. m. jaculus Pallas, 1778.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Від р. Інгулу, Пд. Бугу та Дніпра на сх. до Алтаю на зх. В Україні мешкає у Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Харківській та у всіх степових областях, окрім Одеської. Місця перебування: відкриті ландшафти з розрідженим травостоєм, перелоги, луки, сухі береги різних водойм.

Чисельність і причини її зміни: В Україні мешкає кілька тисяч особин. На п-ві Ягорлицький Кут (Чорне море). Чисельність становить близько 300, в Чорноморському заповіднику близько 5 тис. особин. Найбільше тварин мешкає в Криму, де відомо понад 40 осередків. Причини змiни чисельностi: наприкінці ХХ ст. відбулося зникнення багатьох популяцій внаслідок скорочення пасовищного тваринництва та інсуляризації.

Особливості біології та наукове значення: Тварина активна у сутінках та вночі. Живе в норі, яка веде до гніздової камери. Перед нею звірок щоденно створює земляну пробку, яка захищає його від нападу ласок, полозів та гадюк. У сплячку залягає у жовтні–листопаді, а пробуджується у березні–квітні. Живиться цибулинами лілійних, листям полину, злаків, їхнім насінням, іноді — комахами. Викопує насіння баштанних культур та псує їх сходи. Самиця весною та на початку літа народжує 2–8 малят. Значну небезпеку для гризуна становлять тхори, сови та мартини.

Морфологічні ознаки: Нетиповий гризун з великими очима та вухами, довгими задніми кінцівками та хвостом, що має широку китицю. Довжина тіла — до 26 см, маса — до 400 г.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Як вид, популяції якого скорочують чисельність, занесений до Червоного списку МСОП. Охороняється в державних заповідниках («Асканія-Нова», Чорноморський, Луганський, Український степовий) та на території інших об’єктів ПЗФ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Добре розмножується в неволі, але в Україні не розводять.

Господарське та комерційне значення: Не має.

Джерело: Шешурак, Вобленко, 2001; Русін та ін., 2001; Ду- лицкий и др., 2002; Селюнина, 2002, 2003, 2008; Шешурак, 2004; Ветров, Кондратенко, 2006; Заго- роднюк, Коробченко, 2008; Тараненко и др., 2008; Тимошенков, 2008; Товпинець, Євстаф`єв, 2008. Усні повідом