УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Журавель степовий Anthropoides virgo (Linnaeus, 1758)

Журавель степовий (Anthropoides virgo (Linnaeus, 1758)) Карта поширення Журавель степовий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Журавлеподібні (Gruiformes), родина — Журавлеві (Gruidae). Один з 2-х видів роду; єдиний вид роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гніздиться в Африці (Марокко) та в Євразії у степовій, напівпустельній і пустельній зонах. Зимує на пн. сх. Африки та у Пд. Азії. В Україні гніздиться у Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій обл. та Cтеповому Криму.

Чисельність і причини її зміни: Розмір світової популяції — до 240 тис. ос., європейської — біля 35 тис. ос. В України у гніздовий період 600–700 ос. (200–250 гніздових пар), у передміграційний період до 1000 ос. Чинники зменшення чисельності: заростання гніздових біотопів високим щільним травостоєм, зменшення місць для водопою, знищення гнізд під час випасання худоби та обробітку ланів, розлякування птахів, зростання кількості собак; вилучення з природи кладок та виводків, відстріл.

Особливості біології та наукове значення: Весняна міграція у березні-квітні. Моногам. Гніздиться на ділянках з розрідженим травостоєм або без рослинності, зокрема на цілинних степах, пасовищах, с/г ланах, перелогах. Гніздо на землі. Відкладання яєць у квітні — червні. У кладці 1–3 яйця. Тривалість інкубації 27–30 діб. Підйом на крила у віці 42–49 діб. Статева зрілість з 3 року життя. Відлітає в серпні–вересні, інколи затримується до початку жовтня. Їжа: безхребетні (переважно жуки, клопи, прямокрилі), вегетативні частини трав`яних рослин, їх квіти та зерна.

Морфологічні ознаки: Маса тіла — 2–3 кг, довжина тіла — 90–100 см, розмах крил — 165–185 см. Оперення переважно світло-сіре; боки голови, шия спереду, воло, першорядні і другорядні пера чорні; ноги темно-сірі; дзьоб зеленкувато-жовтий. За очими пучки довгих білих пер. Райдужна оболонка ока червона. У молодого птаха чорний колір оперення замінений темносірим, а білий — світло-сірим, райдужна оболонка ока коричнева.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Вид занесено до ЧКУ (1994), Європейського червоного переліку, Бернської (Додаток ІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій, Конвенції CITES (Додаток ІІ). Майже не гніздиться на заповідних територіях через відсутність розрідженого невисокого травостою. Потребує створення відповідних умов на існуючих степових територіях ПЗФ та нових охоронних територій зі збереженням в їх межах екстенсивного тваринництва (Сиваш, Приазовська височина, Керченський п-ів, Тарханкуту); заборони полювання в місцях скупчень виду (лимани Пн.-зх. Приазов`я, Сиваш в межах Красноперекопського та Джанкойського р-нів, оз. Джарилгач, Узунлар, Кояшське та Киркояшське в АР Крим); запобігання вилученню кладок та виводків.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Розводиться в неволі: зоопарки Одеський, Миколаївський, Київський та Державного БЗ «Асканія-Нова».

Господарське та комерційне значення: Має місце незаконна торгівля вилученими з природи птахами.

Джерело: Винтер, 1991; ЧКУ, 1994; Андрющенко, 1997; Ан- дрющенко, Щевцов, 1998; Андрющенко, Винтер и др., 1999; Андрющенко, Горлов, 1999. Автор: Ю.О. Андрющенко Малюнок: І.І. Землянських

Можливо, вас зацікавлять ще такі тварини: