УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Дятел білоспинний Dendrocopos leucotos (Bechstein, 1803)

Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos (Bechstein, 1803)) Карта поширення Дятел білоспинний в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Дятлоподібні (Piciformes), родина — Дятлові (Picidae). Один з видів політипного роду Dendrocopos; один з 5-ти видів у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Суцільна смуга ареалу від Сх. Європи через усю Пн.-сх. Азію до Пд. Китаю, узбережжя Охотського моря та о-вів Японії. Займає зх. частину Скандинавського п-ова, мозаїчно поширений в долині Ельби, вздовж кордону Німеччини та Австрії, на пд. Балканського п-ова. В Україні поширений відносно мозаїч-но, найчастіше трапляється на Розточчі, у Сх. Карпатах, на Зх. та Житомирському Поліссі та на пн. сх. країни.

Чисельність і причини її зміни: Європейська популяція близько 180 тис. пар. Загальну чисельність виду в Україні оцінено в межах 570–930 пар. За останні 20 років чисельність виду скоротилась більше ніж у 3–4 рази. Причиною зміни чисельності є практика суцільних рубок старих лісів. Екс-плуатація лісових масивів особливо зросла за останні два десятиліття.

Особливості біології та наукове значення: Осілий вид, типовий моногам. У Карпатах та на Розточчі оселяється у пралісах або старих букових лісах, обов’язково з високим відсо-тком (не менше 5–7%) старих трухлявих де-рев. У Поліссі найчастіше займає вологі ліси або ж лісові заплави рік та біля берегів озер. Гніздиться у дуплах м’яких порід дерев. Гніз-дування у березні-червні. Кладка з 3–5 яєць. Насиджування здійснюють обидва птахи. Тривалість інкубації 11–12 днів, виліт моло-дих через 24–28 діб після вилуплювання. Успішність гніздування в Україні скорочуєть-ся через порушення лісового законодавства та зростання чисельності хижаків (зокрема кунячих). Успіх розмноження не перевищує 2,1–2,4 молодих на пару. У живленні перева-жають ксилофаги, личинки комах, лялечки мурашок різних видів.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла: 240–260 мм; маса сам ця: 105–112 г, самки: 105–106 г. Виражений статевий диморфізм. У самця верх голови червоний, а у самки — чорний. Потилиця та верхня частина спини чорні, нижня частина спини біла. Боки тулуба з повздовжніми вузькими темними рисками. Черево біле. Підхвістя і задня частина черева червоні.

Режим збереження та заходи охорони: Знаходиться під захистом Бернської конвенції (Додаток ІІ). Охороняється у заповідниках — Поліський, Карпатський, «Ґорґани», «Розточчя», НПП: Шацькому, «Сколівські Бескиди», Карпатському, «Прип’ять-Стохід». Необхідні спеціальні менеджмент плани для підтримки природних лісостанів з високим відсотком старих дерев м’яких порід як на незаповідних, так і на заповідних територіях.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Важливий у системі біологічного захисту лісових екосистем.

Джерело: Гладков, 1954; Стаутман,1954, 1963; Татаринов, 1973; Іванов, 1976; Степанян,1990; Hagenmaijer, Blair, 1997. Автори: І.М. Горбань, Л.І. Горбань, А.О. Кийко Малюнок: І.І. Землянських

Можливо, вас зацікавлять ще такі тварини: