УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Зелениця Ісслера (дифазіаструм Ісслера) Diphasiastrum issleri (Rouy) Holub (Diphasium issleri (Rouy) Holub; D. complanatum (L.) Rothm. subsp. issleri (Rouy) Dostál, Lycopodium complanatum L. subsp. issleri (Rouy) Domin, L. complanatum subsp. fallax Čelak., L. issleri (Rouy) Domin)

Зелениця Ісслера (дифазіаструм Ісслера) (Diphasiastrum issleri (Rouy) Holub (Diphasium issleri (Rouy) Holub; D. complanatum (L.) Rothm. subsp. issleri (Rouy) Dostál, Lycopodium complanatum L. subsp. issleri (Rouy) Domin, L. complanatum subsp. fallax Čelak., L. issleri (Rouy) Domin)) Карта поширення Зелениця Ісслера (дифазіаструм Ісслера) в Україні

Таксономічна належність: Родина Плаунові — Lycopodiaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний гібридогенний вид (D. alpinum × D. tristachyum), поширення і стан популяцій якого в Україні ще недостатньо вивчені..

Ареал виду та його поширення в Україні: Середня Європа, південь Пн. Європи, переважно в горах і передгірських районах; один локалітет у Пн. Америці. В Україні трапляється дуже рідко в Карпатах (Ґорґани). Адм. регіони:Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Невідомі. У локалітетах (гори Яйко Ілемське, Попадя, Стримба) вид не збирали упродовж останніх кількох десятків років.

Причини зміни чисельності: Невідомі. Можливо, вид є природно рідкісним, і спорадично трапляється по всьому ареалу потенційних батьківських видів.

Умови місцезростання: Деградовані післялісові луки, галявини у світлих ялинових лісах на висотах 700–1200 м н.р.м. Ценотична приуроченість достеменно не досліджена, імовірно росте в угрупованнях кл. Molinio-Arrhenatheretea (союз Nardion); Calluno-Ulicetea (союзи Vaccinion vitis-idaeae, Empetrion nigri, Genistion); кл. Vaccinio-Piceetea. Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав’яна рослина з надземним або розташованим у верхньому шарі ґрунту повзучим головним стеблом до 1 м завдовжки. Гілки прямі, 10–20 см заввишки, стерильні приблизно рівні за довжиною, сплющені або більш-менш тригранні, 2–3 мм завширшки, дорзальна поверхня виразно опукла. Бокові листки (мікрофіли) у верхній половині вільні; вентральні сидячі, збігаючі, ланцетні, трохи менші від дорзальних, верхівкою досягають основи наступного листка. Спороносні колоски поодинокі, 1,5–2 см завдовжки, сидячі або на коротких (до 2 см) ніжках, спорофіли яйцеподібні або ланцетні, поступово звужені до верхівки, у 1,5–3 рази довші за спорангії, що знаходяться в пазухах спорофілів. Спороносить у липні–вересні. Розмножується спорами та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися. Закарпатський локалітет розташований на території НПП «Синевир». Необхідне обстеження відомих локалітетів з метою з’ясування стану популяцій та їх моніторингу. Заборонено несанкціоноване збирання виду, порушення місць зростання, несанкціоновані лісогосподарські заходи.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, ґрунтостабілізуюче.

Джерело: Екофлора України. Т. 1., 2000; Протопопова, 1974; Futák, 1966; Kubát, 1988; Rothmaler, 1988.