УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Бичок Букчича, бичок рись Gobius bucchichi Steindachner, 1870

Бичок Букчича, бичок рись (Gobius bucchichi Steindachner, 1870) Карта поширення Бичок Букчича, бичок рись в Україні

Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Окунеподібні (Perciformes), родина — Бичкові (Gobiidae). Один з 26-ти видів роду; один з 5-ти видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Адріатичне, Чорне моря. В Україні мешкає у Чорному морі біля берегів Криму та у р-ні о. Зміїний.

Чисельність і причини її зміни: Мала з причини створення берегозміцнювальних споруд, що веде до скорочення нерестових площ виду і до зменшення його чисельності.

Особливості біології та наукове значення: Живе у прибережному мілководді з глибиною 2–3 м, у місцях з мулистим чи мулистопіщаним дном і заростями зостери чи цистозіри, рідше з кам’янистим або черепашниковим дном, при солоності води 17–40‰. У теплий період йде ближче до берега, взимку від нього на глибини. Статеве визрівання відбувається в однорічному віці при довжині 3,4–3,8 см і масі тіла 0,9–1,1 г. Плідники біля берегів Криму мають довжину по самцям 3,3–6,9 см, по самках 3,3–5,6 см при відповідній масі 0,69–5,8 г і 0,74–5,8 г. Плодючість самок завдовжки від 4,7 до 5,3 см від 3472 до 5317 ікринок. Розмноження відбувається на прибережному мілководді біля врізу води, у прибої, на мулисто-піщаному дні з розсипами каміння чи ракушняку, які правлять за нерестовий субстрат. Нерест відбувається з кінця травня до серпня з розпалом у червні–липні, при температурі води 12–21°С. Ікра відкладається у гнізда, створені самцями. Личинки живляться дрібним зоопланктоном. Ріст малий: у віці одного року середня довжина риб становить 4,05 см, маса 1,41 г, у 2–4,6 см і 1,9 г, у 4 роки до 7–8 см.

Морфологічні ознаки: Тіло довгасте, дещо стиснуте з боків. Тім’я майже до очей, потилиця, передня частина спини, задня половина горла, черево і стебла грудних плавців покриті циклоїдною лускою; зяброві кришки голі. Передні ніздрі з простим, іноді з видельчастим щупальцем. Верхні кінці променів грудного плавця до середини не з’єднані перетинкою, однак і не витягнуті в тонкі нитки. Черевний присосок суцільний, без лопатинок на комірі. Найбільша довжина тіла 7–8 см, тривалість життя до 4 років. Забарвлення буруватосіре на боках, темніше на спині й світліше на череві. Спина й боки з численними дрібними темно-бурими і чорнуватими плямами. Більші з них подовженої форми, розміщені в ряд по середній вісі тіла у кількості близько 10. На голові з кожного боку по 3 поздовжних ряди пігментних штрихпунктирних плямок: через око, середину щік і на межі щоки з зябровою перетинкою. Обидва ряди з’єднані на підборідді. На основі грудного плавця велика темно-бура пляма. Непарні плавці з рядами чорнуватих плямок, особливо ближче до основ плавців; спинні плавці з блідо-сірими поздовжніми смужками.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Промислового значення не має.

Джерело: Световидов, 1964; Гордина и др.,1974; Каталог коллек- ций, 2003; Мовчан, 2006. Автор: А.І. Смірнов Малюнок: І.В. Маханьков