УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Бичок Букчича, бичок рись Gobius bucchichi Steindachner, 1870

Бичок Букчича, бичок рись (Gobius bucchichi Steindachner, 1870) Карта поширення Бичок Букчича, бичок рись в Україні

Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Окунеподібні (Perciformes), родина — Бичкові (Gobiidae). Один з 26-ти видів роду; один з 5-ти видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Адріатичне, Чорне моря. В Україні мешкає у Чорному морі біля берегів Криму та у р-ні о. Зміїний.

Чисельність і причини її зміни: Мала з причини створення берегозміцнювальних споруд, що веде до скорочення нерестових площ виду і до зменшення його чисельності.

Особливості біології та наукове значення: Живе у прибережному мілководді з глибиною 2–3 м, у місцях з мулистим чи мулистопіщаним дном і заростями зостери чи цистозіри, рідше з кам’янистим або черепашниковим дном, при солоності води 17–40‰. У теплий період йде ближче до берега, взимку від нього на глибини. Статеве визрівання відбувається в однорічному віці при довжині 3,4–3,8 см і масі тіла 0,9–1,1 г. Плідники біля берегів Криму мають довжину по самцям 3,3–6,9 см, по самках 3,3–5,6 см при відповідній масі 0,69–5,8 г і 0,74–5,8 г. Плодючість самок завдовжки від 4,7 до 5,3 см від 3472 до 5317 ікринок. Розмноження відбувається на прибережному мілководді біля врізу води, у прибої, на мулисто-піщаному дні з розсипами каміння чи ракушняку, які правлять за нерестовий субстрат. Нерест відбувається з кінця травня до серпня з розпалом у червні–липні, при температурі води 12–21°С. Ікра відкладається у гнізда, створені самцями. Личинки живляться дрібним зоопланктоном. Ріст малий: у віці одного року середня довжина риб становить 4,05 см, маса 1,41 г, у 2–4,6 см і 1,9 г, у 4 роки до 7–8 см.

Морфологічні ознаки: Тіло довгасте, дещо стиснуте з боків. Тім’я майже до очей, потилиця, передня частина спини, задня половина горла, черево і стебла грудних плавців покриті циклоїдною лускою; зяброві кришки голі. Передні ніздрі з простим, іноді з видельчастим щупальцем. Верхні кінці променів грудного плавця до середини не з’єднані перетинкою, однак і не витягнуті в тонкі нитки. Черевний присосок суцільний, без лопатинок на комірі. Найбільша довжина тіла 7–8 см, тривалість життя до 4 років. Забарвлення буруватосіре на боках, темніше на спині й світліше на череві. Спина й боки з численними дрібними темно-бурими і чорнуватими плямами. Більші з них подовженої форми, розміщені в ряд по середній вісі тіла у кількості близько 10. На голові з кожного боку по 3 поздовжних ряди пігментних штрихпунктирних плямок: через око, середину щік і на межі щоки з зябровою перетинкою. Обидва ряди з’єднані на підборідді. На основі грудного плавця велика темно-бура пляма. Непарні плавці з рядами чорнуватих плямок, особливо ближче до основ плавців; спинні плавці з блідо-сірими поздовжніми смужками.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Промислового значення не має.

Джерело: Световидов, 1964; Гордина и др.,1974; Каталог коллек- ций, 2003; Мовчан, 2006. Автор: А.І. Смірнов Малюнок: І.В. Маханьков