Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Рідкісний, зі складною біологією розвитку, вид.
Ареал виду та його поширення в Україні: Євразійський вид (Європа, Кавказ, Сибір, Далекий Схід, Мала Азія, Іран, Монголія, Китай, Японія). В Україні — Карпати (до вис. 2000 м н.р.м.), Полісся, Розточчя, Опілля, Лісостеп, Гірський Крим. Адм. регіони: Вл, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Кд, Пл, Хр, Кр.
Чисельність та структура популяцій: Популяції нараховують від декількох особин (на рівнині) до сотень і тисяч особин (у Карпатах). У Карпатах популяції повночленні, з перевагою генеративних особин.
Причина зміни чисельності: Порушення екологічних умов у результаті господарської діяльності, корінне поліпшення лук, сильватизація екотопів, викопування бульб як лікарської сировини (салеп).
Умови місцезростання: На луках, серед чагарників, в світлих лісах, на галявинах, узліссях, по краях боліт. Приурочений до угруповань кл. Festuco-Brometea, MolinioArrhenatheretea, Scheuchzerio-Caricetea nigrae, Trifolio-Geranietea sanguinea, у Карпатах — на відслоненнях вапнякових порід кл. ElynoSeslerietea, та по берегах холодних гірських джерел і потоків кл. Montio-Cardaminetea. Мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина до 65 см заввишки. Бульби 4–6-лопатеві, пальчасті, сплющені. Листки лінійно-ланцетні, жолобчасті. Суцвіття колосоподібне, з численних невеликих рожевих квіток 6–15 см завдовжки. Приквітки яйцеподібно-ланцетні, видовженозагострені, бічні зовнішні листочки оцвітини еліптичні, відхилені набік, середній зовнішній листочок і бічні внутрішнього кола сходяться шоломом. Губа ромбоподібна, 5–6 мм завдовжки, неглибоко-трилопатева, з тупими лопатями. Шпорка косо догори спрямована, ниткоподібна, в 1,5–2 рази довша від зав’язі. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у серпні– жовтні. Розмножується переважно насінням, дуже рідко бульбами.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється в Карпатському БЗ, Ялтинському гірськолісовому, Кримському, «Ґорґани» ПЗ, Карпатському, Вижницькому, Ужанському, «Синевир » та «Сколівські Бескиди» НПП. Необхідний контроль за станом популяцій рівнинної зони. Заборонено заготівлю, порушення умов оселищ.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах (Національному ім. М.М. Гришка НАН України та Українського державного лісотехнічного університету.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.
