УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Хара сивіюча Chara canescens Desv. et Loisel in Loisel

Хара сивіюча (Chara canescens Desv. et Loisel in Loisel) Карта поширення Хара сивіюча в Україні

Таксономічна належність: Родина Харові — Charaсeae..

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Схі.-європейський та середньоазійський ареал. Причорноморський диз’юнктивний локалітет. Адм. регіони: Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції невеликі. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (забруднення водойм хімічними речовинами, нафтою).

Умови місцезростання: Бентос бухт, заток та інших водойм, пов’язаних з морем, а також континентальних солонуватих, іноді — прісних водойм.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань однорічна у вигляді невеликих щетинистих кущиків, часто слабко інкрустована вапном. Стебло досить міцне. Кора правильно–трубчаста, зрідка зі слідами вторинних корових трубок. Листки зазвичай короткі, до 17 мм, дещо зігнуті. Рослина дводомна. Розмножується статевим шляхом (оогамія). Властивий партеногенез, який невідомий у інших харових водоростей. Оогонії еліпсоїдні, еліпсоїдновитягнуті, ооспори еліпсоїднооберненояйцеподібні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесений до ЧКУ (1996). Охороняється у Кримському ПЗ. Необхідно формувати альгорезервати у відомих місцях зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Формує асоціативні угруповання для розвитку безхребетних та розмноження риб.

Джерело: Голлербах, Паламар–Мордвинцева, 1991; ЧКУ, 1996.