Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-бронзівки (Scarabaeidae).
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні: Основний ареал виду проходить по сх. частині Малої Азії (пд. межа ареалу), до Передньої Азії (Дамаск, Ліван), пн. Ірану (Луристан, Азербайджан, Гілян, Тегеран) та пд. -зх. Туркменії (Атрек). На Кавказі пн. межа проходить від дельти Кубані на Краснодар, П’ятигорськ, а далі на пд. по всьому Кавказу. В Україні зустрічається тільки у лісах Гірського Криму, де має ізольований ареал.
Чисельність і причини її зміни: В Україні зустрічається дуже рідко, здебільшого поодинокими екземплярами.
Особливості біології та наукове значення: Стаціями цього виду є старі широколистяні ліси як на рівнинах, так і в горах, але на великі висоти не піднімається. Літає вдень в сонячну та ясну погоду. Живиться соком, що витікає з пошкоджених дерев, інколи прилітає на квіти. Фітофаг. Жук відкладає яйця в порохняву деревину пнів та дупел дерев листяних порід. Личинки розвиваються в гнилій деревині, де і заляльковуються. Генерація — 1–2 роки.
Морфологічні ознаки: 24–30 мм. Забарвлення здебільшого зелене, золотисто-зелене або червонувате з жирним іризуючим, немов скляним, блиском. Елітри майже рівномірно опуклі, гладенькі, без білих плям.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Зменшення кількості жука пов’язане насамперед з сучасною методикою лісогосподарювання, за якою багато дерев не доживають свого природного віку і переробляються на сировину.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вид доволі успішно розмножується та розвивається у неволі.
Господарське та комерційне значення: видуВідомостей немає.