УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Псарус черевастий Psarus abdominalis (Fabricius, 1794)

Псарус черевастий (Psarus abdominalis (Fabricius, 1794)) Карта поширення Псарус черевастий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Двокрилі (Diptera), родина — Дзюрчалки або Повисюхи (Syrphidae). Представник монотипної триби.

Природоохоронний статус: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європейський вид, відомий із Швеції, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Франції, Австрії, Швейцарії, Італії, Чехії, Словаччини, Хорватії, Македонії, Угорщини, Румунії, Болгарії, Латвії, а також з центру і пд. європейської частини колишнього СРСР. У Сх. Європі на пн. доходить до пд. Ленінградської області і Прибалтики, на сх. — до Волги в Чувашії і Нижнього Поволжя. Є в Молдові. В Україні відомий із Закарпаття, а також зі Степу і Лісостепу Лівобережжя, але тільки в декількох точках в Харківській, Донецькій і Луганській обл. Знайдений, крім іншого, в ПЗ «Стрільцівський степ» у Луганській обл. і в суміжному районі Ростовської обл. Росії. У Криму не знайдено. У Донецькій обл. раніше зустрічався, ймовірно, по всій території, про що свідчать екземпляри виду, зібрані В.А. Ярошевським у другій половині XIX ст. на пд. Харківської губернії (нині пн. частина Донецької обл., околиці Слов’янська) (за даними колекції Зоологічного інституту РАН, Санкт-Петербург).

Чисельність та причини її змін: Катастрофічно знизилася, хоч у XIX ст. у Харківській губернії вид був звичайним. Всього на території Харківської і Луганської обл. протягом XX ст. зібрано 8 екземплярів, в Закарпатті — 1 екземпляр. З Донецької обл. відомий всього 1 екземпляр. Лімітуючі чисельність чинники не встановлено; ймовірно, критичним є зв’язок виду з певними зникаючими рослинними асоціаціями або видами рослин, що й досі лишаються нез’ясованими.

Особливості біології та наукове значення: Мухи мешкають по узліссях і галявинах лісосмуг, байрачних дібров, луках лісостепової смуги Закарпаття. Імаго живляться на квітках скумпії (Cotinus coggygria). За літературними даними, імаго відловлювали на квітках Veronica, Potentilla і Dianthus, Geranium, Berteroa. Личинки та їхня біологія невідомі. Біологія розмноження практично не вивчена. В Україні літ імаго проходить з кінця травня до початку липня (головним чином у червні). На пд. ареалу імаго можуть зустрічатися в квітні, на пн. ареалу літ триває з червня до серпня. Моновольтинний вид.

Морфологічні ознаки: Середніх розмірів чорні бджолоподібні мухи з видовженим темно-червоним черевцем, вусики довгі, ариста товста, жовтувата.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися. Потрібні виявлення і охорона тих місць мешкання виду, що ще залишилися.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське або комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Волкова, 1926–29; Зимина, 1954; Штакельберг, 1958; Скуфьин, 1964; Анiкiна, 1965, 1966, 1972; Карелин, 1976; Леженина, 1983, 1987; Peck, 1988; Brădescu 1991; Tóth, 1992; Попов, 1994, 2003; Kuznetzov, Kuznetzova, 1996; Pakalniškis, Rimšaitė, 2000; Spei