УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Сатир евксинський Pseudochazara euxina (Kusnezov, 1909)

Сатир евксинський (Pseudochazara euxina (Kusnezov, 1909)) Карта поширення Сатир евксинський в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Сатири (Satyridae). Єдиний ендемічний представник численного роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Кримський п-ів (пд. схили Ай-Петринської та Ялтинської яйл, пн.-сх. макросхил Бабуганяйли понад Чучельским перевалом, пд. відроги верхнього плато Чатир-Дагу). Загальний відомий ареал виду не перевищує 200 га.

Чисельність і причини її зміни: На окремих невеликих ділянках пд. схилів г. Ай-Петрі кількість метеликів у пік льоту в деякі роки може досягати 250–300 особин на 1 га. У локалітетах на Бабуган-яйлі та Чатир-Дазі чисельність значно нижча (до 23–35 особини на 1 га). Моніторинг стану айпетринської популяції був розпочатий у 1984 р.: чисельність виду коливається в різні роки (не більш ніж на один порядок), після депресії в окремий рік (усього таких депресій було зафіксовано три за 24 роки спостережень) чисельність популяції швидко відновлюється вже в наступному році. Ці так звані «хвилі життя» ми відносимо до природних популяційних процесів і, таким чином, небезпечних тенденцій зменшення чисельності даного виду не зареєстровано.

Особливості біології та наукове значення: Стенобіонтний вид. Пристосований до дуже своєрідних біотопів: вапнякових осипів та щебнисто-кам’янистих досить крутих схилів із слабко розвинутим рослинним покривом (проективний покрив до 50% та нижче). Дає одну генерацію на рік. Літ метеликів триває з кінця червня до середини вересня, активні винятково за сонячної погоди. Відносно рідко спостерігаються невеликі (не далі декількох десятків метрів) поодинокі кормові міграції на квітучу рослинність лук углиб плоскогір’я яйли. Найбільш імовірна кормова рослина гусені — пирій щетинистий (Elytrigia strigosa (Bieb.) Nevski).

Морфологічні ознаки: Розмах крил — 46-58 мм. Візерунок крил самця та самки майже ідентичний, переважно коричнево-бурого кольору. Обидві пари крил з широкими помаранчево-охристими смугами та темними жилками на них. На передніх крилах на цих смугах розташовані подві великі очкові плями з білим центром. Унижній частині смуги заднього крила є невеличка очкова плямка також із білим центром.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Ялтинському гірськолісовому та Кримському ПЗ. Доцільностворити ентомологічний заказник у місцімешкання цього виду на пд. відрогах ЧатирДагу.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Kusnezov, 1909; Nabokof, 1920; Коршунов, 1964; Некрутенко, 1978; 1985; Будашкин, 2003; Будаш- кин, Иванов, 2005, Плющ, Моргун, Довгайло, Ру- бин, Солодовников, 2005, 2006. Особисті повідо- млення Мосякіна, Пузанова, Троценка. Автори: Ю.І. Будашкін, І.Г