УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Ховрах одеський Spermophilus odessanus Nordmann, 1840

Ховрах одеський (Spermophilus odessanus Nordmann, 1840) Карта поширення Ховрах одеський в Україні

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Білячі (Sciuridae). Один з 41 видів роду, один з 4-х видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Ареал виду і його поширення в україні: .Раніше звичайний вид правобережного Степу і Лісостепу України. Зараз зустрічається в Одеський і Херсонській (Правобережжя) обл., окремі поселення на початок ХХ ст. збереглися на Правобережному Лісостепу, а поодинокі колонії і зараз є на Волині. За межами України зустрічається дуже обмежено в Молдові, де гібридизує з S. citelus, в Сх. Польщі і в Центральній Білорусі.

Чисельність і причини її зміни: Зважаючи на те, що в 1950-х рр. здобич ховрахів на Правобережній Україні рахувалась мільйонами шкурок, а сучасні популяції нараховують, імовірніше за все, не більше десяти тисяч дорослих особин, то ресурси виду в цілому по ареалу знизилися не менш ніж в 100 разів. Доказом падіння чисельності є різке скорочення площі ареалу. В 1970–80-х рр. минулого сторіччя вид зник в Середньому Приднепров’ї, на Поділлі і в Прикарпатті. Причинами зміни чисельності стало як безжалісне винищення, так і руйнування природних для цього виду біотопів, перш за все, зменшення випасу і розорення цілинних ділянок.

Особливості біології та наукове значення: Веде осілий, колоніальний спосіб життя. Зустрічається поодинокими та системними колоніями. Їжа типова для всіх ховрахів. На зиму впадає в сплячку. Вагітність біля 3 тижнів. В квітні самка народжує від 3 до 8 малят. Статевозрілість на другий рік. Степові цілинні ділянки, незаймані пустощі, пасовища. Останнім часом пристосувався до життя в антропогенному середовищу. Зустрічається навіть в околицях великих міст.

Морфологічні ознаки: Як вікарний до S. suslicus вид зовні від нього нічим не відрізняється.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Як складова частина надвиду S. suslicus s. lato, стан якого наближається до загрозливого, занесений до Червоного списку МСОП. Не зберігається у жодному природоохоронному об’єкті. Території, на яких зустрічаються всі пн. колонії цього виду, негайно потребують природоохоронного статусу.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Вважався шкідником сільського господарства, добувався заради дешевого хутра.

Джерело: Фрисман, Кораблев, Ляпунова, Воронцов, Бранд- лер, 1770; Загороднюк, Федоренко, 1995; Лобков, 1999. Автор: С.В. Межжерін Фото: О.В. Годлевська