УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Томарес каллімах Tomares callimachus (Eversmann, 1848)

Томарес каллімах (Tomares callimachus (Eversmann, 1848)) Карта поширення Томарес каллімах в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Синявці (Lycaenidae). Один з 8 видів роду; один з двох видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Нижнє Поволжжя, Кавказ, Закавказзя, Мала, Передня та Середня Азія, Закавказзя, Казахстан. В Україні поширений у сх. частині Гірського та пд. берега Криму.

Чисельність і причини її зміни: 25-річні моніторингові дослідження в Карадазькому ПЗ та на прилеглих територіях встановили, що чисельність виду коливається в різні роки (до двох порядків). Середні показники при цьому досягають декількох десятків особин на 1 га, максимальні показники — декількох сотень особин на 1 га. Спостерігалися і 2–3-літні депресії чисельності, коли вид практично повністю був відсутній, рідко траплялися лише поодинокі особини. Стійких тенденцій по зменшенню чисельності не зареєстровано. Причинами зменшення чисельності можуть стати: руйнування місць перебування внаслідок урбанізації, рекреаційного навантаження, застосування пестицидів.

Особливості біології та наукове значення: Стенобіонтний вид. Дає одну генерацію на рік. Має дві екологічних раси: верхню та нижню. Нижня пристосована до пухнастодубовофісташкових і ялівцевих рідколісь та різних варіантів гірсько-ксерофітних асоціацій, розташованих переважно на пд. схилах гір не більш ніж на 300 м н. р. м. Літ метеликів цієї раси триває з кінця березня (іноді — з кінця першої декади березня) до початку травня. Кормові рослини гусені цієї раси — астрагали пухирчастий та зверхуволосистий. Верхня раса мешкає на середньогірських скельних виходах на висотах від 300 до 700 м н. р. м., літ метеликів триває на три тижні пізніше; кормова рослина гусені — солодушка сніжно-біла. Самки відкладають яйця по одному на нерозвинуті суцвіття. Гусінь молодших віків живуть у квітках і живиться переважно їх генеративною частиною, старших віків — у плодах або серед плодів, живиться насінням. Розвиток гусені триває близько місяця, заляльковування відбувається у верхньому шарі ґрунту, або, вірогідно, у мурашниках. Зимують лялечки, деякі неодноразово.

Морфологічні ознаки: Розмах крил — 21-29 мм. Візерунок крил самця та самки майже ідентичний, переважно темнокоричнево-бурого кольору; обидві пари крил з широкими червоними плямами; на передніх крилах ці плями значно більш розвинуті і займають практично усю площину крила; на задніх крилах червоні плями менш розвинуті.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карадазькому ПЗ. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях мешкання цього виду в пд.-сх. Криму.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Некрутенко, 1985; Будашкин, 2003; Плющ та ін., 2005, 2006. Автори. Ю.І. Будашкін, І.Г. Плющ Фото: К.Е. Довгайло