УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Плодоріжка болотна (зозулинець болотний) Anacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchis palustris Jacq.)

Плодоріжка болотна (зозулинець болотний) (Anacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchis palustris Jacq.)) Карта поширення Плодоріжка болотна (зозулинець болотний) в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий

Наукове значення: Рідкісний вид із складною біологією розвитку.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середньо-пд.-європейський вид (помірна зона Європи, Середземномор’я, Мала Азія, Кавказ). В Україні — Карпати, Полісся, Лісостеп, Степ (рідко), Крим. Наводиться також для Розточчя і Опілля, але без конкретних місцезростань. Адм. регіони: Вл, Кв, См, Ів, Зк, Чц, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Лг, Од, Мк, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні, інколи досить великі (до 200 особин), але у зв’язку з осушенням боліт їх кількість і розміри скоротилися. Переважають генеративні та дорослі вегетативні особини. В зх. обл. наводиться до 20 місцезростань.

Причини зміни чисельності: Осушення боліт, викошування лук, випасання, рекреаційне навантаження, збирання квітучих рослин, викопування, сільськогосподарське освоєння земель.

Умови місцезростання: В Карпатах — в поясі дубових, букових, ялицевих і смерекових лісів в угрупованнях кл. Querco-Fagetea, Vaccinio-Piceetea. У Закарпатті — в передгірському та нижньому гірському поясах, на вологих луках, серед чагарників, на пониженнях, в долинах річок в угрупованнях кл. Phragmiti — Magnocaricetea, Molinio — Arrhenatheretea та Nardo-Callunetea. В рівнинних лісових, лісостепових та кримських степових р-нах — на перезволожених луках, подах, по краях рівчаків, боліт, серед вологих чагарників в лучних угрупованнях кл. MolinioArrhenatheretea. Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 18–30 см заввишки. Бульби овальні. Стебло порожнисте, вкрите лінійно-ланцетними листками. Суцвіття колосоподібне, негусте. Квітки великі, пурпурові. Губа неглибоко трилопатева, розпростерта, 8–12 мм завдовжки, середня лопать широка, перевищує бічні, на верхівці трилопатева. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до переліку CITES. Охороняють у Чорноморському та Карпатському БЗ, Канівському, Ялтинському гірсько-лісовому, Дніпровсько-Орільському ПЗ, Шацькому, «Вижницькому», «Подільські Товтри» і «Святі гори» НПП. Потребує режимів абсолютної заповідності та заказного. Заборонено збирання рослин і порушення екотопів (осушення).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зрідка вирощують в ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Байрак, Стецюк, 2005; Заверуха, Андриенко, Про- топопова, 1983; Крічфалушій, Будніков, Мигаль, 1999; Кучеревський, 2001; Остапко, 2001; Собко, 1989; Собко, Гапоненко, 1996; ЧКУ, 1996; Vlčko, Ditĕ, Kolnik, 2003.