УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Чернь білоока Aythya nyroca (Guldenstadt, 1770)

Чернь білоока (Aythya nyroca (Guldenstadt, 1770)) Карта поширення Чернь білоока в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Гусеподібні (Anseriformes), родина — Качкові (Anatidae). Один з 12-ти видів роду; один з 4-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. Європа, Африка, Зх. та Центральна Азія. Поширений на усій території України, але місця масового гніздування розташовані тільки в Одеській обл. та Криму (Сх. Сиваш). Місця зимівлі невеликої частини популяції — на узбережжі Чорного моря.

Чисельність і причини її зміни: Загальна чисельність у Європі 10–50 тис. ос. В Україні чисельність незначна, за винятком оз. Катлабуг і Кугурлуй та Стенцівських плав-нів (Одеська обл.), де гніздиться 0,5–1 тис. пар. На Сх. Сиваші чисельність складає 45–50 пар, у Зх. Україні (переважно Волинська та Рівненська обл.) — до 40 пар, у інших міс-цях — окремі пари та невеличкі групи з 3–5 пар. У минулому був численним у плавнях великих рік. Зміна чисельності виду відбу-вається через деградацію місць гніздування внаслідок затоплення заплав рік, інтродукції білого амура (кормового конкурента), осу-шення лиманів і перетворення їх на рисові плантації; заростання водойм очеретом че-рез евтрофікацію, посилення фактору непо-кою, незаконне здобування мисливцями.

Особливості біології та наукове значення: На прольоті та зимівлі великих зграй не утворює. Прилітає у березні — на початку квітня. Пари формуються під час зимівлі та у перші дні після прильоту. Типовий вид за-плав. Тримається на заплавних озерах, соло-них лиманах і затоках з очеретом і плесами із заростями макрофітів. Гнізда — на плавах та заломах очерету. Кладки з 6–14 яєць — з початку травня до середини червня. Наси-джує самка, 27–28 діб. Пташенята вилуплю-ються у червні — липні, стають на крила у серпні. Відлітає у жовтні; окремі особини за-тримуються до льодоставу. Живиться водя-ними рослинами, личинками комах, рідше — дрібною рибою, жуками, молюсками.

Морфологічні ознаки: Маса — 400–650 г, довжина тіла — 400–420 мм, розмах крил — 670–690 мм. Голова і ту-луб у самця каштанові, підборіддя та підхвіс-тя білі; крила чорні з білим «дзеркальцем», спина темно-бура. Тулуб та голова самки, самця в літньому вбранні та молодого пта-ха іржасто-каштанові, крила і спина чорно-бурі, підборіддя та підхвістя білі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид включено до ЧКУ (1994), Резолюції № 6 Бернської (Додаток ІІІ) конвенції зі статусом 3, Боннської конвенції (Додаток ІІ). Охороня-ється у Дунайському і Чорноморському БЗ, Шацькому НПП, РЛП «Ізмаїльські острови». Необхідно створити НПП на Сх. Сиваші.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Досить часто розмножується у зоопарках. Охоче займає штучні гніздівлі, які виставляють на водоймах у мисливських господарствах.

Господарське та комерційне значення: Не має. Випадково здобувається разом з ін-шими качками.

Джерело: Пачоский, 1911; Орлов, 1941; Клименко, 1950; Во- инственский, 1953; Кістяківський, 1957; Страутман, 1963; Степанян 1975; Костин, 1983; Кошелев и др., 1991; Derek A. Skott and Paul M. Rose,1996; Горбань, Жмуд, 2000; Потапов, 2001. Автор: В.І. Лисенко Ма