УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Казарка червоновола Rufbrenta rufcollis (Pallas, 1769)

Казарка червоновола (Rufbrenta rufcollis (Pallas, 1769)) Карта поширення Казарка червоновола в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Гусеподібні (Anseriformes), родина — Качкові (Anatidae). Єдиний вид роду.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в україні: Гніздовий ареал від п-ва Ямала до п-ва Тайми-ра. Основні місця зимівлі у Болгарії, Туреччи-ні та пд.-зх. частині України. В Україні — лише під час міграцій і зимівлі. Головний проліт-ний шлях уздовж Азово-Чорноморського узбережжя. Частина популяції зимує в дельті Дунаю, Чорноморському БЗ, на Молочному і Утлюцькому лиманах, у Криму.

Чисельність і причини її зміни: У кінці 1980-х рр. на міграції по країні реєстру-вали біля 40 тис. ос., на початку ХХI ст. — до 100 тис. ос. На зимівлю (у м’які зими) у 1980-ті рр. залишалося 60–300, зрідка 1,2 тис. ос., у 2000 р. — 14 тис. 130 ос. Загальна чисель-ність зараз складає понад 15 тис. ос. Осно-вні причини її змін: незаконне полювання (в Україні щороку здобувають понад 1 тис. ос.), виловлювання птахів, освоєння терито-рій у місцях зимівлі та міграційних скупчень, отруєння птахів добривами і пестицидами.

Особливості біології та наукове значення: В Україні з'являється у жовтні–листопаді. Пе-рельоти у зграях по 10–50 (іноді більше) ос., часто з іншими видами гусей. На лиманах Пн. Приазов'я затримується на 4–8 тижнів. На зи-мівлі утворює скупчення на озерах, ріках, най-більші — на мілинах лиманів Пн.-зх. Приазов’я, Сиваші, у дельті Дунаю. Кормові міграції на поля вранці та ввечері. Відлітає на початку бе-резня. Живиться озиминою, зерном пшениці, рису, навесні також пагонами, листям та цибу-линами трав'яних рослин. Гніздові біотопи — сухі ділянки тундри та лісотундри поблизу во-дойм з крутими берегами, острови.

Морфологічні ознаки: Маса: 890–1700 г, довжина тіла: 430–560 мм, розмах крил: 110–113 см. Забарвлення чорне; підхвістя, надхвістя і пляма на вуздечці білі; воло, шия і пляма біля вуха каштанові. У мо-лодого птаха оперення з іржастим відтінком.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесено до Європейського червоного переліку, у Додаток I Директиви Ради Європи про охорону диких птахів, Додаток I Боннської конвенції, Додаток II Бернської конвенції, До-даток II Конвенції CITES і угоди AEWA. В Україні на прольоті охороняється у Чорноморському і Дунайському БЗ, БЗ «Асканія-Нова», Азово-Сиваському НПП, заказниках «Обитічна коса» і «Молочний лиман», на Лебединих о-вах (філія Кримського ПЗ). Необхідно створити заказник у Новотроїцькому р-ні Херсонської обл. (ок. с. Сивашівка), де птахи зимують, та зони спокою у мисливських господарствах, де є їх скупчення на міграції та зимівлі.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Розводиться в неволі.

Господарське та комерційне значення: Утримується в зоопарках.

Джерело: Пачоский, 1915; Аверин, 1923 а, 1923 6; Костючен- ко, 1925; Храневич, 1925, 1926; Артоболевський, 1926; Гавриленко, 1929, 1958; Кістяківський, 1952; Левицкий, 1965; Лисенко, 1967, 1977, 1983, 1991, 1998, 2004; Ардамацкая, 1976; Сабиневский, 1977; Кост