УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Нерозень Anas strepera Linnaeus, 1758

Нерозень (Anas strepera Linnaeus, 1758) Карта поширення Нерозень в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Гусеподібні (Anseriformes), родина — Качкові (Anatidae). Один з видів політипного роду; один з 8 -ми-видів у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Рівнинні р-ни Пн. Америки; у Євразії від пд. Скандинавії, Голландії, пд. Великобританії, на сх. до центральних р-нів Пн.-Сх. Китаю. В Україні гніздовий ареал мозаїчний: охо-плює долини Дністра, Дніпра, Прип’яті, у дельті Дунаю, пн. узбережжя Азовського та Чорного морів.

Чисельність і причини її зміни: Загальноєвропейська популяція — до 96 тис. пар, за останні 30 років чисельність сут-тєво скоротилась. Сучасна чисельність виду в Україні коливається в межах 650–1400 пар. Різке скорочення відбулось на о-вах Чорно-морського заповідника, по берегах більшос-ті лиманів Азово-Чорноморського узбереж-жя, а також на Поліссі. Зменшення розмірів гніздової популяції, навіть на територіях природних заповідників та національних парків (Чорноморський, Дунайський, Шацький НПП), пов’язано зі значним погіршенням стану гніздових біотопів та впливом хижаків.

Особливості біології та наукове значення: Весняна міграція у березні–квітні. Заселяє заплави рік, особливо вологі луки та пасо-вища біля берегів поліських озер, лиманів пн. узбережжя Азовського і Чорного морів, о-ви Чорноморського біосферного запо-відника, Сивашу. Будівництво гнізд та від-кладання яєць тривають з середини квітня до першої декади травня. Гніздо влаштовує на відкритих ділянках серед трави, уникає чагарників. Насиджує самка. Тривалість ін-кубації 24–26 діб. Кладка 8–12 яєць. Пташе-нята з’являються протягом червня. Підйом на крила у віці 45–50 діб. Відлітають у кінці серпня — першій декаді жовтня. Фітофаг.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла: 481–558 мм, крила: 242–276 мм. Маса самців: до 650–1000 г, са мок: 550–850 г. Виражений статевий диморфізм. Сам-ці та самки мають бурувато-сіру голову з темними дрібними рисками. Спина у сам-ців сіро-бура, підхвістя і надхвістя чорні, на крилах «дзеркальце» білого та каштаново-го кольорів, яке є також і у самок, але меншого розміру. У самок спина, груди та боки тулуба темно-бурі з іржавими поперечними смужками, нижня частина грудей і черево білувато-іржаві, хвіст іржасто-рудий.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Оберігається Бернською (Додаток ІІІ) та Боннською (Додаток ІІ) конвенціями. Охороняється на природно-заповідних територіях (Чорноморський, Дунайський БЗ, Шацький НПП). Необхідні спеціальні плани для під-тримки природних рослинних формацій на територіях природно-заповідного фонду та вологих луках у долинах річок.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: В минулому був мисливським видом.

Джерело: Страутман,1963; Іванов,1976; Костин,1983; Лысенко, 1991; Snow, Perrins,1998; Gorban, Flade, 2000; Birds in Europe…, 2004. Автори: Т.Б. Ардамацька, І.М. Горбань Малюнок: І.І. Землянських