УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Дерихвіст степовий Glareola nordmanni Nordmann, 1842

Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni Nordmann, 1842) Карта поширення Дерихвіст степовий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Сивкоподібні (Charadriiformes), родина - Дерихвостові (Glareolidae). Один з видів політипного роду; один з 2-х видів у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Заселяє степи Євразії. У кінці ХІХ — на початку ХХ ст. ареал в Україні охоплював узбережжя Чорного та Азовського морів від сх. кордонів країни до Дунаю на пн. до Полтавської та Харківської обл. В останні два десятиріччя ХХ ст. відомі лише поодинокі випадки гніздування окремих пар на пд. України.

Чисельність і причини її зміни: В Європі близько 2,5 тис. пар. В Україні, в 1980–1990 рр. буди відомі лише поодинокі випадки гніздування окремих пар і невеличких груп чисельністю 3–5 пар на узбережжі Тилігульського та Куяльницького лиманів, Чорноморському біосферному заповіднику, на о-ві Бірючому, в пн. частині Арабатської стрілки, в Криму на узбережжі Сивашу, на узбережжі Молочного лиману, в Пн. Приазов’ї. Максимальна чисельність виду (32 птаха) була зареєстрована в 1990 р. в околицях м. Новоазовська Донецької обл. (основа Кривої коси). Падіння чисельності виду відбувається за рахунок трансформації гніздових біотопів внаслідок меліораціїї земель, випасання худоби та рекреаційного освоєння.

Особливості біології та наукове значення: У місцях гніздування з’являється у квітні-травні. Переважно займає низовинні узбережжя морських заток, лиманів, солоних та прісних озер, гирлові зони річок з розрідженою невисокою рослинністю. Оселяється колоніями. В кладці від 1 до 4 яєць, частіше 3. Перші кладки з’являються у червні. Термін насиджування — 21 день. Молодь починає літати у віці 27–30 діб. До місць зимівлі відлітає у вересні. За біологією схожий на дерихвоста лучного, з яким утворює спільні колонії. Живиться комахами.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла — 23–26 см, маса тіла — 87–105 г. У дорослого птаха у шлюбному вбранні верх голови, шия, воло, спина і верх крил бурі; горло і передня частина щік кремові, окреслені чорною смугою; груди, черево, надхвістя і підхвістя білі; покривні пера споду крил чорні; махові пера чорно-бурі; хвіст вилоподібний, стернові пера чорно-бурі, дзьоб короткий, чорний, ноги темно-бурі. У позашлюбному вбранні пера спини і крил з вузькою невиразною світлою облямівкою; чорна смуга довкола щік і горла нечітка; дзьоб цілком чорний. У молодого птаха забарвлення зверху строкате, пера спини і крил з темними плямами і світлою облямівкою; на перах вола світла облямівка; решта тулуба біла; дзьоб чорний.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Дунайському та Чорноморському БЗ, в Азово-Сиваському НПП та РЛП «Меотида». ЧКУ (1944), має європейський охоронний статус і охороняється Бернською (Додаток ІІ) та Боннською (Додаток ІІ ) конвенціями, AEWA.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Кістяківський, 1957; Степанян, 1975; Костин, 1983; Мо- лодан, 1988; Cramр S. (ed.), 1993; Белик, 1998; Гармаш, 2000. Автор: В.В. Кінда Малюнок: І.І. Землянських