УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Лежень Burhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758)

Лежень (Burhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758)) Карта поширення Лежень в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Сивкоподібні (Charadriiformes), родина Лежневі ( Burhinidae). Один з 7-ми видів роду; єдиний вид роду в фауні України, представлений номінативним підвидом. Деякі дослідники відносять вид до ряду Журавлеподібних.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Ареал виду та його поширення в Україні: Лісова, лісостепова, напівпустельна та пустельна зони помірного та тропічного поясів Євразії та Пн. Африки; на пн. Євразії гніздовий перелітний, пд. — осілий або частково осілий; перелітні популяції зимують на пн. зх. та сх. Африки, пд. Аравійського п-ова. В Україні: гніздиться, можливо, на більшій частині території, достовірно — у Сухостеповій зоні, а на пн. — вздовж великих річок.

Чисельність і причини її зміни: Чисельність світової популяції не відома. Європу оціночно заселяє 41–160 тис. ос. Для більшості територій України не визначена. На пн. Керченського п-ова 1 пара трапляється на 1,4–2 км2, подекуди вздовж Сиваша — на 0,8– 1 км2. Чинники зменшення чисельності: знищення гнізд під час випасання худоби та обробітку ланів; розлякування птахів (гинуть залишені яйця та пташенята); зростання кількості здичавілих собак та воронових птахів.

Особливості біології та наукове значення: Трапляється на ділянках з дуже низьким та розрідженим травостоєм або без рослинності, також з оголеним камінням, на кам`янистих осипах і солонцях у цілинних степах (петрофітних та псамофітних), на пасовищах, перелогах, а також у покинутих кар`єрах. З зимівель мігрує у квітні, у зворотньому напрямку у вересні — першій половині жовтня. Гніздиться у першій декаді травня — на початку липня. Моногам. Гніздо — невелика ямка на землі, обкладена камінцями, грудками ґрунту, уламками сухих стебел та коренів трав`яних рослин, сухими екскрементами овець, кіз, зайців. У кладці 1–2 яйця. Насиджують яйця та водять пташенят обидва партнери. Тривалість інкубації 27–30 діб. Підйом на крила у віці 42–49 діб. Статева зрілість з 3 року життя. Тривалість життя — до 30 років. Їжа: безхребетні.

Морфологічні ознаки: Маса тіла — 338–550 г, довжина тіла — 40–44 см, розмах крил — 77–85 см. Оперення пісочно-буре з густою темною строкатістю; горло і «брови» білуваті; воло, черево і підхвістя білі або вохристо-білі; на верхніх покривних перах білі смуги з чорними поперечними смугами; дзьоб жовтий, ноги оливковожовті; райдужна оболонка ока жовта.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Вид занесено до ЧКУ (1994), Європейського червоного переліку, до переліків Бернської (Додаток ІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій. Необхідне створення охоронних територій (Приазовська височина); знищення здичавілих собак та воронових птахів; запобігання випадків непокоєння птахів у гніздовий період.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Юдин, 1965; Андрющенко, Стадниченко, 1999. Автор: Ю.О. Андрющенко Малюнок: І.І. Землянських