УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Солодка гола Glycyrrhiza glabra L. (G. glandulifera Waldst. et Kit.; G. hirsuta Pall.)

Солодка гола (Glycyrrhiza glabra L. (G. glandulifera Waldst. et Kit.; G. hirsuta Pall.)) Карта поширення Солодка гола в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Древньосередземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Ср. і Сх. Європа, Зх. Сибір, Кавказ, Мала Азія, Іран, Ср. Азія. В Україні зрідка на пд. степової зони, переважно в прибережних р-нах Азовського та Чорного морів. Адм. регіони: Дц, Лг, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції незначні за площею — до кількох гектарів. У Херсонській обл. та АР Крим трапляється поодиноко або невеликими заростями. У значній кількості — у відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ та на Білосарайській косі. На Бердянській косі зарості G. glabra займають площу 5–6 га з проективним покриттям 55–65%. На території пам’ятки природи Дальні Макорти на площі 2,5–3 га проективне покриття виду складає 35–40%. В інших популяціях участь виду менша.

Причини зміни чисельності: Розорювання цілинних земель, надмірна заготівля лікарської сировини (коренів).

Умови місцезростання: Солонцюваті місця, піщані ґрунти або піщанодрібночерепашкові наноси, приморські схили, в угрупованнях союзу Lepidion latifolii кл. Crypsietea aculeаtae. На Обіточній косі формує монодомінантні угруповання союзу Glycyrrhizion glabrae кл. Glycyrrhizetea glabrae.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Рослина майже гола або розсіяно коротко-опушена, з товстими підземними кореневищами. Стебла 50–120 см заввишки, прямостоячі, здебільшого розгалужені. Листки непарнопірчасті, до 20 см завдовжки, з 9–17 овальних або довгастояйцеподібних листочків, до 4 см завдовжки, на верхівці з вістрячком. Китиці видовжені, 6–12 см завдовжки, на квітконосах до 7 см завдовжки. Чашечка залозисто-опушена, її зубці дорівнюють трубочці. Віночок близько 1 см завдовжки, білувато-лілуватий; прапорець яйцеподібний або еліптичний, поступово звужений в коротенький нігтик. Боби 1,5–3 см, видовжені, голі, 2–6-насінні. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Контроль стану популяцій та створення заказника на Арабатській стрілці. У зв’язку з цінними лікарськими властивостями і пов’язаним з цим інтенсивним знищенням необхідне розведення в культурі. Охороняють в Азово-Сиваському НПП, відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ, заказниках: «Коса Обіточна» (Запорізька обл.), «Бердянський», «Білосарайська коса» (Донецька обл.), на території пам’ятки природи «Дальні Макорти» (Запорізька обл.). Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Є спроби вирощування в культурі.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, харчове, кормове, технічне.

Джерело: Зайко, 1980; Иванов, Кочербокова, 1956; Кондратюк, Гумеч, Кусков, 1985; Круганова, 1955; Ловеліус, Кала- чова, 1990; Муравьев, Соколов, 1966; Остапко, 2001.