Таксономічна належність: Родина Меріпілові — Meripilaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія, Пн. Америка та Австралія. Закарпаття, Карпатські та Західноукраїнські ліси, Лісостеп, Степ, а також Гірський Крим. Адм. регіони: Кв, См, Тр, Зк, Чк, Кд, Дн, Хр, Дц, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці.

Причини зміни чисельності: Збирання населенням, вирубування лісів.

Умови місцезростання: Широколистяні ліси; біля основи стовбурів старих дерев, переважно дуба, бука та граба.

Загальна біоморфологічна характеристика: Плодове тіло 20–50 см у діаметрі, кущоподібно розгалужене. Від бульбоподібної основи відходять численні розгалужені ніжки з пласкими бічними шапинками на кінцях. Шапинки розміром 4–10 см, асиметричні, віялоподібні, напівокруглі, радіально-волокнисті, радіально-зморшкуваті, жовтувато-сірі або сірувато-бурі. Гіменофор пористий. Трубочки білі, вузькі, 2–4 мм завдовжки, спускаються на ніжку. Пори дрібні, округлі, іноді неправильні, близько 0,5 мм у діаметрі, спочатку білі, згодом блідо-коричнюваті. Спори 5–7×3,5–4,5 мкм, широкоеліпсоподібні, гладенькі, безбарвні. Споровий порошок білий. М’якуш білий, м’ясисто-волокнистий, згодом жорсткуватий, з приємним грибним запахом та м’яким, з віком терпким смаком. Пряжки є. Плодові тіла з’являються в липні– вересні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському біосферному та Кримському ПЗ, а також у НПП «Святі Гори».

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.

Господарське та комерційне значення: Паразит. Розвивається на корінні дерев листяних порід, спричиняючи білу гниль. Гриб їстівний у молодому віці.