Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Наукове значення: Рідкісна рослина, представник монотипного роду на пд. межі поширення. Індикатор збереженості боліт.
Ареал виду та його поширення в Україні: Євразійський вид: Європа (від Скандинавії до Середземномор’я), пн. частина Сибіру, Далекий Схід. В Україні — на Поліссі, в Карпатах, Прикарпатті, Розточчі, Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Лв, Тр, Зк, Чк, Пл, Хр.
Чисельність та структура популяцій: Популяції невеликі за розміром, нечисленні. Структура популяцій потребує дослідження.
Причина зміни чисельності: Осушення боліт (меліоративні заходи), що призводить до зміни водного режиму.
Умови місцезростання: Торфові, осоково-сфагнові болота, вологі луки. Трапляється в угрупованнях кл. Scheuchzerio-Caricetea nigrae. Гігрофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна, рослина 5–20(25) см заввишки. Кореневище тонке. Стебло п’ятигранне, голе, біля основи з овальним бульбоподібним потовщенням. Листки (3–4) товсті, еліптичні або довгасті, з бульбочками по краю. Суцвіття циліндричне, розріджене, з 10–15 дрібних, жовтувато-зеленкуватих квіток. Приквітки маленькі, ланцетні, гострі. Зовнішні листочки оцвітини яйцеподібно-довгасті, 2,5– 3 мм завдовжки, бічні спрямовані догори, середній — повислий, внутрішні листочки оцвітини лінійно-довгасті, спрямовані вбік і вгорі відігнуті. Губа товстувата, 1,5–2 мм завдовжки, догори обернена, яйцеподібна. Зав’язь дзигоподібна, нескручена. Цвіте у липні–серпні, плодоносить в серпні– вересні. Розмножується насінням і вегетативно (бульбочками, які утворюються по краях листків).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється в ПЗ «Медобори», Черемському і Рівненському. Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено збирання рослин, гербарію, проведення меліоративних робіт.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Ґрунтоформуюче.
