Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Західноєвропейський вид з диз’юнктивним ареалом. В Україні на пн.-сх. межі поширення.
Ареал виду та його поширення в Україні: Вид поширений у Центральній і Атлантичній Європі, на Апеннінському та Балканському п-вах, у Пд. Карпатах. В Україні — на Опіллі та в Гірському Криму. Адм. регіони: Тр, Кр.
Чисельність та структура популяцій: Відомо дві віддалені популяції. В Опіллі вид трапляється у вигляді невеликих локалітетів, які займають площу у кілька гектарів. У межах локалітета щільність досить висока на оголених виходах крейди, де є співдомінантом. У Гірському Криму (Байдарська долина, с. Широке) є дуже рідкісним і зростає у вигляді поодиноких куртин.
Причини зміни чисельності: Досить стенотопна еколого-ценотична амплітуда, обмежена як природними факторами (відслонення крейди, характер експозиції схилів) так і дією антропогенних чинників, процесами заліснення чи задерніння.
Умови місцезростання: Опільський ексклав локалізований біля смт. Бережани, диференційований на кілька локалітетів, приурочених до крейдяних виходів і лучно-степових ділянок центральноєвропейського типу (союз Cirsio-Brachypodion pinnati) з домінуванням осоки низької (Carex humilis) на дерново-карбонатних ґрунтах і виходах крейди. У Криму відмічений у складі високоялівцевих рідколісь (союз JasminoJuniperion excelsae). Ксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–20 см заввишки. Стебла численні, лежачі або висхідні. Корінь стрижневий. Листки до 5–7 см завдовжки, непарнопірчасті, з яйцеподібними чи овальними частками, довгочерешкові. Квітки жовті, у зонтикоподібних суцвіттях, квітконоси довші за листки. Біб дуже характерний — підковоподібно зігнутий з виїмками, голий. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у заказниках загальнодержавного значення «Голицький» (Тернопільська обл.) та «Чорна річка» (Байдарська долина). Необхідно контролювати стан популяцій, створити нові заказники в місцезнаходженнях виду, культивувати у ботанічних садах. Заборонено терасування та заліснення схилів, розробка кар’єрів для видобутку крейди.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, ценозоформуюче.
