УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Шемая чорноморська Alburnus sarmaticus Freyhof et Kottelat, 2007

Шемая чорноморська (Alburnus sarmaticus Freyhof et Kottelat, 2007) Карта поширення Шемая чорноморська в Україні

Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Коропоподібні (Cypriniformes), родина — Коропові (Cyprinidae). Один з понад 20ти видів роду, один з 3-х видів роду у фауні України. Раніше розглядався в роді Шемая — Chalcalburnus Berg, 1932 у ранзі підвиду C. chalcoides mento (Heckel, 1836) або виду C. mento (Heckel, 1836).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Басейн пн.-зх. частини Чорного моря. В Україні зустрічалася від Дунаю до Дніпра, в їх пригирлових опріснених ділянках та опріснених лиманах.

Чисельність і причини її зміни: Точно невідома. Зараз практично зникла в бас. Дунаю і Дністра, стала дуже нечисленною в пониззі Пд. Бугу і Дніпра. Знищення нерестовищ і погіршення умов нагулу в результаті гідротехнічного будівництва, забруднення води і ґрунтів річок, особливо надмірний вилов.

Особливості біології та наукове значення: Напівпрохідна зграйна пелагічно-придонна риба, яка витримує від зовсім прісної до води з солоністю до 12 ‰. Нагулюється в лиманах, пригирлових і гирлових ділянках річок та в суміжних опріснених морських ділянках; на нерест мігрує в річки. Міграція починається або восени (з кінця серпня–вересня), або рано навесні (з кінця лютого або у березні–квітні). Статевої зрілості досягає у віці 2, переважно 3–4 років (самки на рік пізніше), при довжині тіла самців близько 14 см, самок — 17 см. Розмноження триває з кінця квітня до початку липня при температурі води 15–26°С. У самок завдовжки 15,6–21,5 см плодючість складає 2570–13210 ікринок. Ікра клейка, відкладається зазвичай двома порціями на ділянках з чистою водою, швидкою течією і кам’янистим, гальковим або черепашково-піщаним ґрунтом. Після нересту плідники і молодь скочуються в море на нагул. Молодь живиться нижчими водоростями, зоопланктоном, личинками комах, дорослі споживають крупний планктон, личинок і дорослих комах, дрібних риб та їхніх личинок.

Морфологічні ознаки: Тіло видовжене, невисоке, сплюснуте з боків. Рот кінцевий, косо зрізаний, нижня щелепа дещо виступає уперед. У бічній лінії 56–63 луски. На першій зябровій дужці 27–34 зябрових тичинок. Найбільша довжина тіла 25 см, маса до 150 г, тривалість життя близько 5–6 років. Спина темно-сіра або бурувата з зеленкуватим чи синюватим відтінком, боки сірувато-сріблясті з зеленкуватим вилиском, черево сріблясто-біле, всі плавці сіруваті.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно вивчити біологію і сучасне поширення, заборонити вилов і створити іхтіологічні заповідники в місцях, де мешкає ця риба. Як Шемая чорноморсько-азовська — C. mento занесена до ЧКУ (1994), списків Бернської конвенції і МСОП.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Проводилося у 1935–1951 рр. (з перервами) в пониззі Пд. Бугу.

Господарське та комерційне значення: Цінна промислова риба, чисельність якої різко впала.

Джерело: Веселов, 1977; Мовчан, 1988б, Freyhof, Kottelat, 2007. Автор: О.Р. Болтачов Малюнок: О.Ю. Запорожець, І.В. Маханьков