УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Білопечериця довгокоренева Leucoagaricus macrorhizus Locq. ex Horak

Білопечериця довгокоренева (Leucoagaricus macrorhizus Locq. ex Horak) Карта поширення Білопечериця довгокоренева в Україні

Таксономічна належність: Родина Печерицеві — Agaricaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом, типовий представник роду.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, Азія та Пн. Африка. В Україні відомий з Правобережного (Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Меджибож) та Лівобережного (Сумська обл., Краснопільський р-н, окол. с. Таратутине) Лісостепу. Адм. регіони: См, Хм.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці або невеликими групами.

Причини зміни чисельності: Не досліджені.

Умови місцезростання: Росте в парках, садах, на галявинах, полях, лучних степах; на ґрунті.

Загальна біоморфологічна характеристика: Шапинка діаметром 5–9 см, товста, м’ясиста, спочатку напівкуляста, згодом випуклорозпростерта, в центрі з широким горбиком, суха, волокниста, волокнисто-оксамитова, вкрита (головним чином посередині) великими притиснутими (іноді відстаючими) лусочками, з розтрісканим краєм, брудносіра, сірувато-коричнева, по краю світліша, кремово-біла, лусочки сірувато-коричневаті. Пластинки вільні, з коларіумом завширшки 2–3 мм, тонкі, густі, легко відділяються від шапинки, спочатку білі, згодом кремові, підсихаючи злегка коричневіють. Спори 6–9×4–5,5 мкм, від широко-еліпсоподібних до овальних, з маленькою порою проростання, гладенькі, тонкостінні, безбарвні. Споровий порошок білуватий, білуватокремовий. Ніжка 4–12×1,5–2 см, центральна, циліндрична, злегка звужується донизу, з коренеподібною основою, з порожниною, з кільцем, гладенька, шовковисто-волокниста, білувато-кремова, донизу стає коричнюватою, при дотику злегка коричневіє. Кільце посередині ніжки, приросле, лійкоподібне, відстаюче, згори гладеньке, знизу злегка потріскане, білувате. М’якуш щільний, білий, на зламі коричневіє, з приємним запахом, смак солодкуватий. Пряжки відсутні. Плодові тіла з’являються в червні–жовтні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно створити ботанічні заказники в місцезнаходженнях виду та виділити його в чисту культуру.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне. Їстівність невідома.

Джерело: Вассер, 1980; Карпенко, 2004; ЧКУ, 1996; Wasser, 1993.