УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Нічниця ставкова Myotis dasycneme (Boie, 1825)

Нічниця ставкова (Myotis dasycneme (Boie, 1825)) Карта поширення Нічниця ставкова в Україні

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 103-х видів роду світової фауни та один з 10-ти видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Проходить смугою від зх. узбережжя Північного моря до долини Єнісею, пн. границя — 60°, пд. — 50–44° пн. широти. Дослідженнями останніх років з’ясовано знаходження виду у більшості областей України, включаючи пд. — Одеську, Миколаївську, Херсонську та Донецьку.

Чисельність і причини її зміни: Вид рідкісний.

Причини зміни чисельності: зменшення кількості придатних сховищ (що пов’язано з вирубками старих дуплястих дерев, рекреаційним та господарським освоєнням підземель); непокоєння тварин в сховищах; негативне ставлення населення до рукокрилих.

Особливості біології та наукове значення: В Україні зустрічається цілорічно. Влітку оселяється у будівлях (на горищах, під обшивкою стін), дуплястих деревах, у підземеллях. Самиці утворюють виводкові колонії до кількох десятків особин. Народження молодих припадає на червень. Починають літати у віці 4–5 тижнів. Самці та ялові самиці зазвичай оселяються окремо від виводкових колоній. Період парування починається у вересні і продовжується протягом осені. Зимовими сховищами є штучні та природні печери. Очевидно, є факультативним мігрантом. Для Зх. Європи відомі сезонні переміщення від 10 до 300 км. Вид тісно пов’язаний з рівнинними водоймами, поблизу яких він оселяється. Полює над поверхнею води. Живиться навколоводними комахами. До трофічного списку входять представники двокрилих (мотилі, комарі), також ручейники, жуки та лускокрилі. Самиця народжує 1 маля один раз на рік. Співвідношення статей серед молодих — рівноцінне. Статевої зрілості самиці досягають на другому році життя. Живуть, в середньому, до 10 років (максимальна відома тривалість життя — 19,5 років). Вид відіграє важливу роль в стабільному функціонуванні коловодних екосистем.

Морфологічні ознаки: Середній за розмірами вид нічниць. Вуха порівняно невеликі, вушниці товстошкірі. Плесно велике. Уропатагіум кріпиться до п’ятки, залишаючи все плесно вільним. Забарвлення спини — сіре, черева — сірувате-біле або білясте.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охоронні категорії: ЧКУ (1996, кат. III); EUROBATS; Бернська конвенція (Додаток II; розроблено спеціальний план дій щодо збереження виду), Боннська конвенція (Додаток II); МСОП: NT. Необхідні заходи охорони: надання охоронного статусу та безпосередня охорона підземель, що є сховищами для представників виду; поширення та популяризація інформації щодо кажанів та необхідності їх охорони серед населення.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Не має.

Джерело: Абелєнцев, Попов, 1956; Limpens et al., 2000; Влащен- ко, 2001; Загороднюк, Годлевская, 2003; Сребродоль- ская и др., 2004; Тищенко, 2004; Годлевская и др., 2008; Особисте повідомлення Тищенка, Гащака, Влащенка. Автор: О.В. Годлевська Фото: О.В. Годлевсь