УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Зозулинець прикрашений Orchis signifera Vest (O. speciosa Host., O. mascula L. subsp. signifera (Vest) Soó, O. mascula auct. non (L.) L.)

Зозулинець прикрашений (Orchis signifera Vest (O. speciosa Host., O. mascula L. subsp. signifera (Vest) Soó, O. mascula auct. non (L.) L.)) Карта поширення Зозулинець прикрашений в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Середньо-пд. європейсько-кавказький вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: У горах Піренейського, Апеннінського та Балканського п-ів, у Середній Європі, на Кавказі. В Україні — Прикарпаття, Карпати (Сх. Бескиди й низькі полонини, Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори, Мармароські Альпи), Зх. Поділля, Гірський Крим (можливо помилково). Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Зк, Хм, Вн, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється переважно поодинокими особинами, рідше невеликими групами. Щільність популяції 3–5 особин на 1 м2. У віковому спектрі переважають генеративні та дорослі вегетативні рослини, як правило віргінільних особин більше ніж генеративних. Кількість популяцій інтенсивно скорочується, особливо останнім часом.

Причини зміни чисельності: Раннє викошування до початку обнасінення, надмірний випас худоби, сильватизація екотопів, збирання на букети.

Умови місцезростання: Луки і пасовища на мезо- і евтрофних ґрунтах лісової зони України та Українських Карпат — від нижнього лісового до субальпійського поясу. У високогір’ї Карпат — у зоні криволісся, росте на луках, що сформувалися на вапнякових відслоненнях (pH = 6,5–7,5). У лісовому поясі приурочений до трав’яних схилів різної експозиції, зокрема в угрупованнях союзу Arrhenatherion (кл. MolinioArrhenatheretea) на помірно багатих ґрунтах. У Прикарпатті та на Поділлі трапляється на узліссях, серед чагарників і у ксеротермних угрупованнях кл. Festuco-Brometea. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 20–50 см заввишки. Бульби овальні. Стебло тонке, щільне. Листки великі, видовжено ланцетні, розташовані при основі стебла. Стебло і листки вкриті дрібними пурпуровими цятками. Суцвіття колосоподібне, багатоквіткове, розріджене до 12 см завдовжки. Квітки великі, яскраво-пурпурові, листочки зовнішнього кола оцвітини витягнуті в довге тонке вістря. Губа трилопатева з довшою середньою лопаттю, всі лопаті хвилясто зубчасті. Цвіте у квітні–травні, плодоносить в червні–липні. Розмножується насінням. Ступінь природного поновлення невідома.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку II CITES. Охороняється у Карпатському БЗ, ПЗ «Ґорґани», НПП: Карпатському, Вижницькому, «Сколівські Бескиди», Ужанському. Потребує режимів заповідності та заказного. Заборонено заготівлю рослин, випас, сінокосіння.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Загульський, 2001; Каталог раритетного біорізн. заповід. і націон. парків України, 2002; Крічфалушій, Будніков, Мигаль, 1999; Собко, 1989; Собко, Гапоненко, 1996; ЧКУ, 1996.