УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Горянка дворядна Oreochloa disticha (Wulfen) Link (Poa disticha Wulfen, Sesleria disticha (Wulfen) Pers.)

Горянка дворядна (Oreochloa disticha (Wulfen) Link (Poa disticha Wulfen, Sesleria disticha (Wulfen) Pers.)) Карта поширення Горянка дворядна в Україні

Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Середньоєвропейський високогірний (альпійський) диз’юнктивно поширений вид на пн.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Піренеї, Центральні і Сх. Альпи, Карпати. В Україні дуже рідко на хребтах Чорногора (г. Туркул) і Свидовець (г. Мала Близниця). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції малі. На г. Туркул у Чорногорі протягом останніх 20 років відбулося значне зменшення чисельності особин і площі популяції, зниження ролі з домінантної до асектаторної. Тривають процеси старіння і зниження життєвості популяції. Цвітіння і плодоношення нерегулярні. Центральна частина популяції елімінувала. Чисельність 120–130 особин, що загалом вкривають менше 2 м2.

Причини зміни чисельності: Зростаюче рекреаційне навантаження — пролягає популярний туристичний маршрут. Хоча вид високорезистентний до витоптування, проте ділянки оголеного ґрунту навіть на маленьких площах (квадратні дециметри) колонізуються дуже повільно — десятиліттями.

Умови місцезростання: В альпійському поясі на висоті 1800 н.р.м. на вершинних вирівняних ділянках, що продуваються інтенсивними вітрами, на плитких, багатих на гумус безвапнякових альпійських торф’янистих ґрунтах кислої реакції, серед кам’яних плит, на ділянках з низьким травостоєм за участі щільнодернинних видів Festuca airoides і Juncus trifidus. Діагностичний вид союзу Caricion curvulae (кл. Juncetea trifidi), котрий об’єднує первинні трав’яні угруповання альпійського поясу. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна щільнодернинна рослина 10–20 см заввишки. Стебла тонкі, міцні, гладкі, під суцвіттям шорохувато опушені. Листкова пластинка безплідних пагонів складена, 0,2–0,6 мм завширшки, гладка. Верхні стеблові листки 1–3 см завдовжки, прикореневі 10–15 см; язичок біля 3 мм. Суцвіття складний колос, з дворядно розташованими колосками, 1– 1,5 см завдовжки. Колоски яйцеподібні, 3–4-квіткові, сидячі або на дуже коротких ніжках. Нижня квіткова луска з 5 жилками, по кілю шорохувата. Цвіте у липні–серпні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському НПП і Карпатському БЗ. Для збереження популяції на г. Туркул необхідно обмежити доступ туристів на її вершину облаштуванням обвідної стежки. Заборонено збирання, гербаризацію рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне, ґрунтозахисне.

Джерело: Кияк, 1997; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Царик, Жиляєв, Кияк та ін., 2004; ЧКУ, 1996.