УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Золотомушка червоночуба Regulus ignicapillus (Temminck, 1820)

Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus (Temminck, 1820)) Карта поширення Золотомушка червоночуба в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Горобцеподібні (Passeriformes), родина — Золотомушкові (Regulidae). Один з 5-ти видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. Гніздиться номінативний підвид. Для Гірського Криму описаний ендемічний підвид — R .i. tauricus.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гніздовий ареал — Пн. Африки, більшість території Європи, Мала Азія. В Україні гніздиться в гірських місцевостях Карпат та Криму, локально трапляється на Зх. Поліссі. Відомі зальоти в різні р-ни України (Одеська, Херсонська, Чернівецька, Львівська, Київська обл.).

Чисельність і причини її зміни: Більш 90% світової популяції знаходиться в Європі (3,3–6,7 тис. пар), де статус виду — сприятливий, стан більшості європейських популяцій стабільний. В Україні поширений локально. Загальна чисельність оцінюється в 400 пар, у Карпатах не відома, в Криму низька (150–200 пар). У Криму навесні самці, що співають, трапляються через 150–200 м один від одного (в лісах), у парках м. Ялта — 5–6 на 20 га, у Карпатах — до 2–3 на100–1000 га гніздопридатних біотопів. Негативні чинники: зростання об’ємів лісогосподарських робіт у гніздовий період, зменшення площі старих лісів, порушення ярусності, зростання площ монокультур, яких вид уникає.

Особливості біології та наукове значення: Гніздовий перелітний птах, у Криму трапляється і взимку. У Криму обирає гірські хвойні ліси, а також лісопарки і парки, у Карпатах — мішані ялицево-букові та смереково-букові ліси, на Зх. Поліссі — старі сосняки. У періоди міграцій трапляється у степовій та лісостеповій зонах. Гніздовий період у Криму з кінця лютого, у Карпатах — з кінця квітня. Протягом року два виводки (1-й — у травні–червні, 2-й — червні–серпні). У кладці 7–11 яєць. Будує гніздо та насиджує кладку (14–16 днів) самка. Пташенята вилітають через 15–16 днів після вилуплення. Живиться переважно комахами.

Морфологічні ознаки: Дуже дрібний птах: довжина тіла — 9 см, маса — 4–6,5 г. Оперення верху оливковозелене, низу — білувате з легким бурим відтінком. У самця на тім’ї жовто-гарячо-червона пляма, яка окреслена спереду і з боків чорним; над оком біла «брова»; через очі проходять чорни смуги. У самки «шапочка» жовта, а у молодих її нема.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Внесено в перелік Бернської конвенції (Додаток ІІ). ЧКУ (1994). Охороняється у Карпатському БЗ, Кримському ПЗ, Ялтинському гірсько-лісовому, ПЗ «Мис Март’ян», «Ґорґани». Нез’ясований статус в Ужанському, Карпатському, Шацькому НПП. В Україні вивчений недостатньо, для збереження виду необхідна спеціальна програма.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Волянський, 1927; Пузанов, Назаренко, 1962; Кос- тин Ю., 1972, 1983; Степанян, 1978; Смогоржевскй, 1989; Корзюков, 1991; Андрющенко и др, 1993; Бескаравайный, 1996; Marchant, Firecrest, 1997; Кос- тин С., 1999, 2000; Костин, Бескаравайный, 1999; Форман