УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Родіола рожева Rhodiola rosea L.

Родіола рожева (Rhodiola rosea L.) Карта поширення Родіола рожева в Україні

Таксономічна належність: Родина Товстолисті — Crassulaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Циркумполярний аркто-альпійський вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: У горах (Піренеї, Альпи, Карпати, Скандинавські гори, Ісландія, Урал, Алтай, Гімалаї) та арктичній Азії, Пн. Америці. В Україні — зрідка в Карпатах на хребтах Чорногора (гг. Петрос, Говерла, Піп Іван), Свидовець (гг. БлизницяДрагобрат, Герешаска) і в Мармароських горах (гг. Нєнєска, Піп Іван). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Протягом останніх десятиліть чисельність і площа оселищ популяцій різко зменшилися. Структура популяцій порушена, розбалансована. У вікових спектрах переважають пре- і постгенеративні особини. Тривають тенденції негативної динаміки популяцій, їх інсуляризації, зниження життєвості й зменшення внутрішньопопуляційної різноманітності.

Причини зміни чисельності: Антропогенні чинники — викопування та заготівля кореневищ для використання у фітотерапії та для пересадження в альпінарії.

Умови місцезростання: Субальпійський і альпійський пояси (1550– 2030 м н. р. м.), на скелях, осипах і кам’янистих стрімких схилах різних експозицій, на свіжих і сирих добре дренованих ділянках, вкритих невисоким травостоєм, що характеризуються пониженою конкуренцією. Трапляється в асоціаціях: Luzuletum alpinopilosae, PolytrichoPoetum deylii (кл. Salicetea herbaceae) і Rumici scutati-Rhodioletum roseaе, що належить до кл. Thlaspietea rotundifolii. Мезофіт, психрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна безрозеткова дводомна рослина 10–35 см заввишки з компактно-галузистим, м’ясистим кореневищем. Поверхня кореневища гладенька, сірувато-золотистого кольору, вкрита скупченими лускоподібними буруватими листками. Стебла прямостоячі, не розгалужені, з видовженоланцетними або оберненояйцеподібними, гострозубчастими, рідше цілокраїми, почерговими сидячими листками. Суцвіття — складний щиток. Квітки одностатеві, маточкові й тичинкові з характерною редукцією статевих елементів, 4(5)-членні, жовто-зелені й темно-червоні; тичинкові квіти 2 мм, маточкові — 3–4 мм завдовжки. Плід видовжена багатолистянка з короткими носиками. Цвіте у червні–серпні, плодоносить у вересні. Розмножується вегетативно і насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському НПП і Карпатському БЗ. На Свидовці до заповідної зони необхідно долучити масив г. Герешаска. Заборонено збирання, гербаризацію, заготівлю рослин, порушення умов їх місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у ботанічних садах, альпінаріях.

Господарське та комерційне значення: Лікувальне («золотий корінь»), декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне.

Джерело: Дмитрах, 1999; Ловеліус, Стойко, 1990; Царик, Жиляєв, Кияк та ін., 2004; ЧКУ, 1996.