УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Шавлія скабіозолиста Salvia scabiosifolia Lam.

Шавлія скабіозолиста (Salvia scabiosifolia Lam.) Карта поширення Шавлія скабіозолиста в Україні

Таксономічна належність: Родина Губоцвіті — Lamiaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Рідкісний кримсько-балканський вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Болгарія та Крим. Спорадично в нижньому поясі Кримських гір (передгір’я та прияйлинські схили). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Локалітети розкидані спорадично в нижній частині гір і займають невелику площу. Росте невеликими групами.

Причини зміни чисельності: Спорадичність локалітетів викликано як інтенсивним заселенням та будівництвом в передгірному Криму, так і природними причинами (вузькою еколого-ценотичною амплітудою).

Умови місцезростання: На сухих вапнякових чи крейдяних відслоненнях (порядок Alysso-Sedetalia). На невисоких яйлах (250–700 м н. р. м.) (Байдарська, Чатир-Даг (нижнє плато), Довгоруківська (зовнішня гряда Кримських гір)) та на пн. передгір’ях у напрямку від Мелласа–Бахчисарая–Сімферополя до Зуї– Білогорська–Агармиша–Кара-Дага, уникаючи Пд. берег Криму. Ізольоване місцезнаходження на г. Опук. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Півкущ до 70 см заввишки, з міцним каудексом та стрижневим коренем. Стебел декілька, вони висхідні, полеглі. Листки короткочерешкові, в обрисі еліптичні, до 10 см завдовжки та до 8 см заввишки, непарнопірчасті з 4–6 парами лінійно-ланцетних чи лінійних, простих, до основи розсічених на 2–5 лінійних, загострених сегментів. Квітки в суцвіттях до 10 см завдовжки, по 2–8 у несправжніх розсунутих кільцях (від 4 до 10). При основі кілець є сидячі, яйцеподібноланцетні чи трикутні, відтягнуто-загострені луски. Квітки двогубі, білуваті, 25–35 мм завдовжки. Цвіте у травні–червні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карадазькому ПЗ, заказниках «Ак-Кая», «Агармиш». Потребує широкого культивування, дослідження структури і картування популяцій, моніторингу їх стану. Заборонено забудова та заліснення територій, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, ефіроолійне.

Джерело: Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; Миронова, Камен- ских, 1995; Флора Европейской части СССР, 1978.