УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Шиверекія подільська Schivereckia podolica (Besser) Andrz. ex DC. (incl. S. mutabilis (M.Alexeenko) M.Alexeenko; S. monticola M.Alexeenko subsp. mutabilis M.Alexeenko)

Шиверекія подільська (Schivereckia podolica (Besser) Andrz. ex DC. (incl. S. mutabilis (M.Alexeenko) M.Alexeenko; S. monticola M.Alexeenko subsp. mutabilis M.Alexeenko)) Карта поширення Шиверекія подільська в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Румунія (Добруджа), Росія (центральні р-ни Сх.Європейської рівнини, Урал). В Україні: Зх. Лісостеп (Товтри, Придністров’я), Степ (зрідка). Адм. регіон: Ів, Тр, Чц, Хм, Дц, Лг, Од.

Чисельність та структура популяцій: У Зх. Лісостепу локальні популяції налічують тисячі особин; чисельність стабільна. Аналогічна популяція в Одеській обл. У Донецькій обл. популяція малочисельна, займає дуже малу площу, стан популяції у Луганській обл. невідомий.

Причини зміни чисельності: Руйнування екотопів внаслідок добування вапняків, низька конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання: Кам’янисті вапнякові та черепашкові (в Одеській обл.) відшарування та осипища, скелі, крейдяні схили. У Правобережному Лісостепу та в Одеській обл. росте переважно на рендзинах та осипищах в угрупованнях порядку AlyssoSedetalia, зрідка — кл. Asplenietea trichomanis та Festuco-Brometea. У Донецькій та Луганській обл. — у складі томілярних угруповань кл. Helianthemo-Thymetea, у разі збільшення кількості щільнодернинних злаків зникає. Ксерофіт, карбонатофіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–20 см заввишки, густо опушена сіруватими зірчастими волосками, з багатоголовчастим кореневищем; утворює дернини. Стебло висхідне, розгалужене, при основі з розеткою видовженооберненоовальних листків. Стеблові листки видовжено-яйцеподібні або яйцеподібні, з дрібними зубчиками, сидячі, розеткові листки — черешкові, від лопатчастих до ланцетних. Квітки білі, дрібні, утворюють китицю 6–8 см завдовжки. Плід яйцеподібний або майже кулястий опушений стручечок 2–5 мм завдовжки. Цвіте у квітні–червні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Включено до Європейського червоного списку, Додатку Бернської конвенції. Охороняється в ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри», РЛП «Дністровський каньйон», заказнику «Мар’їна гора» в Артемівському р-ні Донецької обл. Необхідно контролювати стан популяцій та створювати нові заказники. Заборонено видобування крейди, вапняків і черепашників у місцях виростання виду, порушення оселищ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в ботанічних садах України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Бондаренко, 2009; Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Екофлора України, 2007; Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Ткаченко, Дубовик, 1986; ЧКУ, 1996.