УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Ранник донецький Scrophularia donetzica Kotov (S. rupestris auct. non M.Bieb. ex Willd.)

Ранник донецький (Scrophularia donetzica Kotov (S. rupestris auct. non M.Bieb. ex Willd.)) Карта поширення Ранник донецький в Україні

Таксономічна належність: Родина Ранникові — Scrophulariaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Приазовсько-донецький ендемік, близький до S. rupestris M.Bieb. ex Willd.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європейська частина: від Приазовської височини до Нижнього Дону. На сланцях та сланцевих осипах на Донецькому кряжі та в Пн. Приазов’ї . Адм. регіони: Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Невеликі за розміром, повночленні локальні популяції у відділенні «Провальский степ» Луганського ПЗ, долинах рр. Кальміуса і Кринки. Вікові спектри бімодальні, правосторонні.

Причини зміни чисельності: Обмеженість еколого-ценотичної амплітуди, антропогенний вплив: порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, видобування каміння, випасання худоби.

Умови місцезростання: Сланці, скелі та осипи гранітів і пісковиків. Облігатний петрофіт. Угруповання кл. SedoScleranthetea. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик, що має потужний каудекс і стрижневу кореневу систему. Стебел багато, висхідних, 20–50 см заввишки, дрібно-залозистопухнастих. Листки видовжені, грубо пірчаторозсічені, опушені лише на нижній поверхні. Чашечка коротко залозисто опушена, з круглястими частками. Віночок голий, жовтуватий. Стамінодій трикутнолопатевий, тупий, темно-червоний. Плід приплюснуто-куляста, гола, жовтувато-бура коробочка з носиком. Цвіте у червні–серпні. Плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняють у відділенні «Провальский степ» Луганського ПЗ, заказнику загальнодержавного значення «Бердянський » (Донецька обл.) та в інших об’єктах ПЗФ місцевого значення. Заборонено порушення умов місцезростання виду, розробка кар’єрів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Каталог раритетно- го біорізноманіття заповідників і національних природних парків України, 2002; Остапко, 2005; Остапко, Бурда, Чуприна, Хомяков, 1988; Флора УРСР, 1969; ЧКУ, 1996.

Можливо, вас зацікавлять ще такі рослини: