УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Шоломниця крейдова Scutellaria creticola Juz. (S. supina auct. non L.)

Шоломниця крейдова (Scutellaria creticola Juz. (S. supina auct. non L.)) Карта поширення Шоломниця крейдова в Україні

Таксономічна належність: Родина Губоцвіті — Lamiaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Східнопонтичний (східнопричорноморський) ендемічний вид, споріднений з S. supina.

Ареал виду та його поширення в Україні: Вид поширений у бас. р. Дону. В Україні — у бас. Сіверського Дінця та його приток. Адм. регіони: Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Незначна кількість локалітетів. Зростає групами та поодинці, спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Структура популяцій не досліджена.

Причини зміни чисельності: Рекреаційні навантаження, інтенсивне випасання худоби, заростання крейдяних відслонень, видобування крейди.

Умови місцезростання: Відкриті крейдяні відслонення. Зростає у складі томілярних угруповань кл. Helianthemo-Thymetea та степових угруповань союзу Centaureo carbonati — Koelerion talievii, які формуються на виходах карбонатів. На р. Кринка — на пісках та сланцях. Ксерофіт. Облігатний карбонатофіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Півкущик 15–45 см заввишки. Стебла до суцвіть опушені короткими, відігнутими вниз волосками. Стеблові листки черешкові, довгасто-яйцеподібні або видовжено трикутно-яйцеподібні до ланцетних, 1–5 см завдовжки, 3–18 мм завширшки, з обрубленою, рідше округлою основою і тупуватою, часто загостреною верхівкою, по краю нерівно зубчасто-пилчасті, нижні листки з довгими черешками, верхні — майже сидячі. Листки голі або майже голі, зелені з обох боків. Квітки сірчаножовті з синьофіолетовими боковими лопатями. Суцвіття спочатку головчасте, потім колосоподібне, вісь суцвіття густо опушена. Плоди яйцеподібнотригранні горішки, сіруваті від густого опушення. Цвіте у травні–серпні, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням, рідше вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у відділенні «Крейдова флора» Українського степового ПЗ, НПП «Святі Гори». Необхідно додатково створити заказники в оселищах виду, контролювати стан популяцій. Заборонено видобування крейди, надмірний випас, порушення умов зростання, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України, Ботанічному саду ім. О.В. Фоміна КНУ ім. Т. Шевченка.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Коротченко, 2001; Морозюк, 1971; ЧКУ, 1996; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора УРСР, 1960; Рідкіс- ні й зникаючі рослини Луганської області, 2003.