УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Смілка зеленоквіткова Silene viridiflora L.

Смілка зеленоквіткова (Silene viridiflora L.) Карта поширення Смілка зеленоквіткова в Україні

Таксономічна належність: Родина Гвоздикові — Caryophyllaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Середземноморсько-панонський вид на пн.сх. межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я (південь Франції, Італія, Балканські країни, Молдова, Україна). В Україні зростає в Закарпатті (єдине місцезростання — окол. смт. Великого Березного) та в Гірському Криму. Адм. регіони: Зк, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні, представлені поодинокими екземплярами, рідше невеликими групами особин. Структура не досліджена.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда на межі ареалу. Антропогенний вплив: надмірне випасання.

Умови місцезростання: Сухуваті, збіднені на гумус, іноді збагачені карбонатами, нейтральні і слабколужні коричневі та чорноземні ґрунти на межі термофільних дубових лісів, серед чагарників і на узліссях, степах. В угрупованнях кл. Quercetea pubescenti-petraeae, RhamnoPrunetea та Festuco-Bromеtea. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 50–120 см заввишки. Стебло прямостояче, знизу волохато опушене, зверху — залозисте. Листки видовжено-еліптичні, 4–7 см завдовжки і 2,5–4 см завширшки. Квітки поодинокі або по 2–3 на кінцях стебел. Чашолистки залозистоопушені, 13–17 мм завдовжки; пелюстки зеленуваті, в 1,5–2 рази перевищують чашечку. Коробочка до 12 мм завдовжки, майже сидяча. Цвіте у червні– липні, плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Ялтинському гірськолісовому і Кримському ПЗ та заказнику загальнодержавного значення «Кубалач». Необхідний контроль за станом популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне.

Джерело: Екофлора України, 2002; Каталог редких, исчеза- ющих и уничтожаемых растений флоры Крыма, рекомендуемых для заповедной охраны, 1975; Федорончук, 1997; ЧКУ, 1996.