УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Плодоріжка блощична (зозулинець блощичний) Anacamptis coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase s.l. (Orchis coriophora L., incl. Orchis nervulosa Sakalo, Anacamptis coriophora subsp. nervulosa (Sakalo) Mosyakin et Tymchenko)

Плодоріжка блощична (зозулинець блощичний) (Anacamptis coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase s.l. (Orchis coriophora L., incl. Orchis nervulosa Sakalo, Anacamptis coriophora subsp. nervulosa (Sakalo) Mosyakin et Tymchenko)) Карта поширення Плодоріжка блощична (зозулинець блощичний) в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний вид із складною біологією розвитку.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземноморсько-європейський вид (Атлантична, Середня та Сх. Європа, Середземномор’я, Крим, Кавказ, Мала Азія). В Україні — в усіх зонах, але нерівномірно. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції невеликі, локальні або ізольовані. Майже скрізь щільність популяцій незначна, 1–5 особин на 10 м2. Частіше трапляється поодинокими особинами. У віковому спектрі переважають генеративні особини. В останні роки спостерігається скорочення чисельності і зникнення популяцій.

Причини зміни чисельності: Руйнування біотопів, вторинні сукцесії, порушення екологічних умов внаслідок господарської діяльності, випасу, викопування бульб.

Умови місцезростання: Заболочені луки, вологі лісові галявини (кл. Molinio-Arrhenаtheretea), освітлені ліси, узлісся, трав’янісхили (кл. Trifolio-Geranietea), у западинках на лужних, нейтральних або слабко кислих ґрунтах. У передгірській частині лісового поясу Карпат у ценозах союзу Cephalanthero-Fagion. У Лісостепу і Степу росте по долинах річок, на луках, галявинах лісів. В Криму — дуже рідко, по узліссях і у розріджених лісах. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 15–35 см заввишки. Бульби кулясті або довгасті. Стебло циліндричне або трохи гранчасте, улиснене майже до суцвіття. Листки лінійні або лінійноланцетні, загострені, спрямовані догори. Суцвіття колосоподібне, багатоквіткове, досить густе. Квітки дрібні, коричнювато-пурпурові, з неприємним запахом блощиць. Губа трилопатева, середня лопать видовжена, бокові — заокруглені. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням. Ступінь природного поновлення невідомий.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Потребує режимів абсолютної заповідності та заказного. Занесено до переліку CITES. Охороняють у Чорноморському та Карпатському БЗ, Канівському, «Мис Мартьян», Дніпровсько-Орільському, Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, НПП «Святі гори». Заборонено збирання та порушення умов місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зрідка вирощують у ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Крічфа- лушій, Будніков, Мигаль, 1999; Остапко, 2001; Собко 1989; Собко, Гапоненко, 1996; ЧКУ, 1996; Шеляг- Сосонко, Дидух, 1980; Шеляг-Сосонко, Дидух, Молча- нов, 1985; Vlčko, Ditĕ, Kolni