УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Ремнепелюстник козячий Himantoglossum caprinum (M. Bieb.) K.Koch (H. hircinum (L.) W.D.J.Koch subsp. caprinum (M.Bieb.) K.Richt.; Orchis caprina M.Bieb.)

Ремнепелюстник козячий (Himantoglossum caprinum (M. Bieb.) K.Koch (H. hircinum (L.) W.D.J.Koch subsp. caprinum (M.Bieb.) K.Richt.; Orchis caprina M.Bieb.)) Карта поширення Ремнепелюстник козячий в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемічний кримсько-закавказький вид зі складним біологічним розвитком.

Ареал виду та його поширення в Україні: Крим, Зх. Закавказзя, окол. Геленджика. В Криму — від Севастополя до Кара-Дага. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Загалом чисельність популяції низька і помітно скорочується. Рослини трапляються поодиноко, групами по 2–8 особин, нерідко популяції нараховують до 20 (рідко 50) особин.

Причини зміни чисельності: Вузька екологічна амплітуда, низька репродуктивна та конкурентна здатність, залежність плодоношення від погодних умов (в холодні роки не завжди зав’язуються плоди). Порушення або знищення біотопів, рекреаційне навантаження, зривання квітів на букети. У зв’язку із введенням заповідного режиму кількість популяцій і чисельність виду збільшились.

Умови місцезростання: Світлі ялівцеві та дубові ліси, галявини та узлісся, кам’янисті осипи, чагарники на сухих вапнякових схилах гір в угрупуваннях кл. Quercetea pubescenti — petraea, Trifolio-Geranietea, FestucoBrometea. В умовах культури добре розвивається на чорноземному ґрунті з домішкою вапна. Мезоксерофіт, геліофіт, облігатний кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 50–75 см заввишки. Бульби цілісні, еліпсоподібні; біля основи стебла знаходиться 4–5 довгастих сизуватозелених листків. Суцвіття китицеподібне, довге. Квітки великі, зеленкувато-червоні. Губа 4–8 см завдовжки, трилопатева, бокові лопаті 9–15 мм завдовжки, середня лопать ремнеподібна 3–7 см завдовжки, на верхівці розсічена на дві вузькі лінійні частки. Цвіте у липні–серпні. Запилюється лише джмелями. Генеративні особини цвітуть через рік. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням і вегетативно. Проростає лише в симбіозі з грибом. Проростки розвиваються під землею протягом 4–5 років. Ювенільний та іматурний стани продовжуються по 2–3 роки кожен. Зацвітає на 12–13-му році розвитку.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Європейського червоного списку, Додатків Бернської конвенції, CITES. Охороняється в Кримському, «Мис Мартьян», Ялтинському гірсько-лісовому та Карадазькому ПЗ, заказниках загальнодержавного значення. Потребує режимів заповідності та заказного, постійного контролю стану популяцій і репатріації в найбільш придатні місцезростання. Заборонено збирання, заготівля рослин, курортне будівництво.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Вахрамеева, Денисова, Никитина, Самсонов, 1991; Вініченко, 2006; Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Собко, Гапоненко 1996; ЧКУ, 1996.