УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Жировик Льозеля Liparis loeselii (L.) Rich. (Ophrys loeselii L.)

Жировик Льозеля (Liparis loeselii (L.) Rich. (Ophrys loeselii L.)) Карта поширення Жировик Льозеля в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Голарктичний бореальний вид на пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн.-зх. частина Європи, Сибір, Японія, Середня Азія, Пн. Америка. В Україні — в Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, в Степовій зоні — по долинах рік. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Чн, Кв, Лв, Зк, Чц, Чк, Дн, Пл, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Росте поодиноко або невеликими групами на відстані 10–200 м одна від одної, іноді утворює популяції, які налічують до 200 генеративних особин. Характерні різкі зміни чисельності особин у популяціях впродовж кількох років. Багато місцезнаходжень втрачені. Структура популяцій не досліджена.

Причини зміни чисельності: Осушення, торфові розробки, знищення оселищ унаслідок випасання або заростання чагарниками. Чутливий до зміни гідрорежиму.

Умови місцезростання: Росте у складі угруповань мезотрофних осокових та осоково-трав’яних боліт на торф’янистих або мінеральних ґрунтах (кл. Scheichzerio-Caricetea nigrae), іноді на верхових сфагнових болотах (кл. Oxycocco-Sphagnetea) і на заболочених луках (союз Calthion кл. Molinio-Arrhenatheretea та асоціація Caricetum gracilis кл. Phragmiti-Magnocaricetea). Уникає сильно кислих ґрунтів, угруповань на карбонатному субстраті. Гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 20–25 см заввишки, жовтувато-зелена, гола, з коротким кореневищем. Стебло пряме з псевдобульбою при основі, яка обгорнута піхвами старих листків. Листків 2, рідко 3, до 11 см завдовжки, донизу переходять у піхви, що обгортають нижню частину стебла. Суцвіття: китиця до 8 см завдовжки, з 1–18 квітками. Квіти зеленкуваті або жовтувато-зеленкуваті, на коротких квітконіжках. Приквітки маленькі, плівчасті, трикутні або яйцеподібно-ланцетні, не довші ніж квітконіжки. Зовнішні листочки оцвітини лінійно-довгасті, трижилкові, внутрішні — вузьколінійні, одножилкові. Губа майже дорівнює за довжиною іншим листочкам оцвітини, здебільшого догори обернена. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні–вересні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Включений до додатків Бернської конвенції та CITES. Необхідно вивчення структури популяцій та моніторинг їх стану. Охороняється у Канівському та Черемському ПЗ, Шацькому НПП та кількох заповідних об’єктах місцевого значення. Заборонено збирання рослин, заготівля, порушення гідрологічного режиму оселищ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Байрак, Стецюк, 2005; Вініченко, 2006; Каталог раритетного біорізн. заповід. і націон. парків України, 2002; Мельник, Баранський, 2006; Орлов, 2002; 2005; Орлов, Сіренький, Подобайло та ін., 2001; ЧКУ, 1996; Чорней, Никирса, 200